Генератор коду Морзе
Химия

Генератор коду Морзе


Генератор коду Морзе

Завантажити реферат: Генератор коду Морзе

План реферату

Вступ

Основні процеси

Вибір елементів

Опис пристрою схеми

Монтажна схема

Висновок

Список літератури

Вступ

У наші дні, коли все більше уваги приділяється всесвітній мережі Internet, мобільним телефонам та іншим сучасним засобам зв’язку, які щороку все впевненіше входять у наше життя, ми забуваємо про такий вид зв’язку, як УКХ. Однак я вважаю такий зв’язок одним із найкращих способів спілкування людей, зацікавлених електронікою, у всьому світі. Правда процес введення інформації при такому способі передачі даних досить складний — потрібно володіти абеткою.

У своїй роботі хочу вирішити цю проблему, створивши зручний інтерфейс для користувача. Можна зробити процес введення інформації автоматичним, скориставшись інтегральними схемами. Я планую розробити генератор коду Морзе, який формуватиме невеликий за обсягом незмінний у процесі експлуатації текст. Такий пристрій може бути застосований в УКХ маяку, що передає позивні та місцезнаходження об’єкта, або використано як складову частину електронних телеграфних ключів

Принципова схема пристрою

  1. тактовий генератор (ТГ) /DD3/
  2. лічильник-перемикач (З/П) /DD3, DD4/
  3. блок генерації коду (БГК) / DS1, DD5 /
  4. гармонічний генератор (ГГ) /DD1/
  5. вихідний блок (ВБ) /DD1/

Основні процеси

Швидкість передачі послідовного коду залежить від тактового генератора , який визначає робочу частоту схеми. Роль генератора адреси виконує лічильник-перемикач , який подає на адресні входи блоку генерації коду всі адреси з адресного простору його ПЗУ по черзі від 00000 до 11111, та послідовно перемикає активний вхід мультиплексора
БГК, подаючи на його адресні входи двійковий трирозрядний код активного номера входу від 000 до 111. Блок генерації коду
зчитує код осередку пам’яті поданий на його адресні входи та подає на вхід вихідного блоку один інвертований біт із вмісту цього осередку, що відповідає активному входу мультиплексора. Гармонійний генератор
подає тональний сигнал частотою 3,3 кГц на вхід ВБ . Сам вихідний блок є логічною схемою “І-НЕ” яка пропускає гармонійний сигнал при подачі на вхід ВБ логічного «0»

Вибір елементів

Основою побудови обчислювальних пристроїв є серія цифрових мікросхем ТТЛ. Одним з визначальних переваг є наявність у їх складі таких схем як JK і D-тригерів, дешифраторів, регістрів зсуву, лічильників, суматорів, елементів пам’яті ОЗУ і ПЗУ зі схемами управління. Наявність схем, що є готові вузли ЕОМ на кілька двійкових розрядів дозволяє значно зменшити число корпусів цифрових мікросхем і отримати значний виграш обсягом апаратури. Перевагою мікросхем ТТЛ також є однакова у всій серії напруга живлення U іп =5 В + 10% та близькі значення логічних рівнів, що значно спрощує розробку схеми

Позиція, позначення

Найменування

кількість

Конденсатори

C1

22 мк Х 6,3 В, ОЖО. 460.099ТУ

1

С2

1 мк, ОЖО.464.037ТУ

1

С3, С4

0,047 мк, ОЖО. 464.037ТУ

2

Мікросхеми

DD1, DD2

К155ЛА3, бко.348.006-01 ТУ

2

DD3, DD4

К155ІЕ5, бко.348.006-01 ТУ

2

DD5

К155КП7, бко.348.006-01 ТУ

1

DS1

К155РЕ3, бко.348.006-01 ТУ

1

Резистори

R1

МЛТ-0,125-300 Ом + 5%

1

R2

МЛТ-0,25-1,3 ком + 5%

1

Опис пристрою схеми

Тактовий генератор DD2 виконаний на мікросхемі К155ЛА3
. До входів 1+2 і 9+10 підключений конденсатор C1, а між входами 1+2 та виходом 8 підключено резистор R1. У такій конфігурації генератор виробляє частоту 35 Гц це тактова частота схеми

Оскільки адресації 32 байт ПЗУ потрібно 5 розрядів двійкового коду, то реалізації рахунку від 00000 до 11111 слід підключити паралельно дві схеми К155ІЕ5
. Причому для адресації ПЗУ слід задіяти виходи 12,9,8,11 схеми DD3 та вихід 12 схеми DD4 Інші виходи ( 9,8,11 ) реалізують рахунок від 000 до 111 та підключені до адресних входів (відповідно 11,10,9
) мультиплексора DD5, для перемикання активного каналу (з 0 до 7)

Основою схеми є ПЗП К155РЕ3 . Елементом зв’язку цього ПЗУ є біполярний транзистор з перемичкою, що випалюється. Тобто у незапрограмованої схеми весь простір пам’яті «забитий» одиницями. При програмуванні у вузлах де має бути записано 0, перемичка випалюється. Адресний простір схеми від 00000 до 11111 (32 байти), тобто кожен осередок пам’яті містить восьми розрядне двійкове слово. Оскільки реалізації послідовної передачі коду Морзе потрібно зчитувати вміст ПЗУ побитно, то ПЗУ входить у схему через мультиплексор. Виходи ПЗУ ( 1,2,3,4,5,6,7,9 ) (їх кількість збігається з розрядністю коду) підключаються до відповідних каналів мультиплексора DD5 (входи MS 4,3,2,1,15,14,13,12
). За рахунок послідовної подачі на вхід мультиплексора восьми розрядного коду та послідовного перемикання активного каналу (засобами подачі схемою DD4 на адресні входи MS двійкового трирозрядного коду номера каналу) досягається побитна подача на вхід ( 5
) ВБ схеми вмісту ПЗУ

Для контролю в схему введено тональний генератор, що складається з тригерів DD1.1 — DD1.3. Резистор R2 регулює висоту тону

Тригер DD1.4 є ключем схеми. Коли з виходу ( 5
) мультиплексора подається інвертована одиниця тригер відкривається і подає на передавач позитивний рівень сигналу гармонічного генератора до тих пір, поки на вхід ( 12 ) тригера не буде подано інвертований нуль

Живлення схеми здійснюється від джерела постійного струму напругою 5

Монтажна схема

Використовується одностороння друкована плата розміром 50 Х 35 мм. Вона розташовується всередині корпусу розміром 62 Х 45 Х 25. З одного боку край плати впирається у спеціальний виступ корпусу. З іншого боку, кріплення до основи корпусу проводиться за допомогою двох гвинтів.

Висновок

У роботі наведено докладний опис пристрою та принципу роботи схеми, а також наведено монтажну схему пристрою, який є генератором коду Морзе

Використання подібних пристроїв значною мірою послужить популяризації такого виду телекомунікацій як ультракороткохвильовий зв’язок, тому що на їх основі може бути розроблений термінал з клавіатурою і дисплеєм і призначений для оперативного перетворення телеграфного коду на символи алфавіту і назад. Процес спілкування за допомогою УКХ зв’язку стане набагато простіше

Список літератури

  1. Довідник: радіо та зв’язок, 1989р, 352 с.
  2. В.Л.Шило,МРБ Популярні цифрові мікросхеми:
  3. Цифрові та аналогові інтегральні мікросхеми: Довідник / С.В.Якубовський, Л.І.Ніссельсон, В.І.Кулешова, та ін: Радіо і зв’язок, 1990р., 496 с.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *