Функції та властивості свідомості

У структурі свідомості ряд дослідників (В.П. Зінченко та його послідовники) виділяють два шари — екзистенційний і рефлексивний. Екзистенційне — це «свідомість для буття», а рефлексивне — «свідомість для свідомості».

Живий шар включає:

1) чуттєві образи;

2) біодинамічні характеристики рухів;

3) досвід дій і вміння.

До функцій свідомості належать такі.

1. Функція відбиття.

2. Функція цілепокладання.

3. Творча функція (творчість – це шлях і засіб самопізнання та розвитку свідомості людини через сприйняття власних творінь).

4. Функція оцінки та регуляції поведінки та діяльності.

5. Функція побудови стосунків зі світом, іншими людьми, собою.

6. Духовна функція – яка визначає становлення індивідуальності та розвиток духовності.

7. Рефлексивна функція, яка є основною функцією, що характеризує свідомість.

Об’єктами рефлексії є відображення світу, мислення про світ чи світогляд, методи саморегуляції, самосвідомість, самі процеси відображення.

Говорячи про механізми свідомості, не слід мати на увазі виключно мозкову діяльність конкретної особистості. Мозок є біологічною основою психіки і свідомості. Але свідомість є продуктом взаємодії багатьох систем. Це і сама особистість, і соціальні групи, в яких він формується як особистість, і суспільство в конкретній історичній ситуації, і весь шлях культурно-історичного розвитку людства.

Важливою властивістю цих систем є можливість створення у свідомості нових утворень, які неможливо звести до тієї чи іншої складової вихідної системи. Важливим функціональним органом взаємодії цих систем виступає свідомість. Властивості свідомості як функціонального органу:

1) реактивність (здатність реагувати);

2) чутливість (здатність відчувати і співчувати);

3) діалогізм (здатність сприймати собі подібних, а також самосвідомість як можливість вести внутрішній діалог із самим собою);

4) поліфонія (множинність психічних процесів, що відбуваються одночасно);

5) спонтанність розвитку (свідомість кожної людини унікальна, її розвиток в онтогенезі не може бути жорстко детермінований ні індивідуальними якостями, ні впливом соціального середовища — втручається те, що неможливо контролювати і класифікувати, і саме це і становить загадка людини, над якою борються психологи і філософи, теологи і антропологи).