Фізичні показники освітлення
Химия

Фізичні показники освітлення


Фізичні показники освітлення

Завантажити реферат: Фізичні показники освітлення

План реферату

1. Загальні відомості. Основні фізичні властивості.

2. Гігієнічні вимоги до виробничого висвітлення.

3. Висвітлення у навчальних приміщеннях.

Загальні відомості. Основні фізичні властивості.

Освітлення — Використання світлової енергії сонця та штучних джерел світла для забезпечення зорового сприйняття навколишнього світу.[С.В. Алексеев, В.Р. Усенко “Гигиена труда”. – М.: Медицина,
1988]

Світло є природною умовою життя людини, необхідною для здоров’я та високої продуктивності праці, заснованої на роботі зорового аналізатора, найтоншого та універсального органу почуттів. Забезпечуючи безпосередній зв’язок організму з навколишнім світом, світло є сигнальним подразником для органу зору та організму в цілому: достатнє освітлення діє тонізуюче, покращує перебіг основних процесів вищої нервової діяльності, стимулює обмінні та імунобіологічні процеси, впливає на формування добового ритму фізіологічних функцій людини. Основна інформація про навколишній світ — близько 90% — надходить через зорове сприйняття. Саме тому гігієнічно раціональне виробниче висвітлення має величезне позитивне значення.

З погляду фізики світло — це видимі оком електромагнітні хвилі оптичного діапазону довжиною 380-760нм, що сприймаються сітчастою оболонкою зорового аналізатора. Найкраще оком сприймаються промені із довжиною хвилі 555нм (жовто-зеленого кольору). Світло має різні фізичні характеристики: світловий потік (потужність променистої енергії за зоровим відчуттям, що виробляється нею, вимірюється в люменах [лм] -Світловий потік, що випускається точковим джерелом в тілесному куті в 1стерадіан (тілесний кут, що вирізує на поверхні сфери площу, рівну квадрату її радіусу) при силі світла 1кандела (одиниця сили світла)).

Сила світла: світловий потік, що розповсюджується всередині тілесного кута, що дорівнює 1 стерадіану [кд — кандела].

Освітленість(Е): розподіл світлового потоку (Ф) на поверхні площею S. Е=Ф/S
[лк=лм/м2]

Освітленість(Е) вимірюють у люксах [лк] — Це освітленість поверхні S = 1м світловим потоком Ф = 1лм.

З погляду гігієни праці освітленість має важливе значення, т.к. за нею нормуються умови освітлення у виробничих приміщеннях та розраховуються освітлювальні установки. У фізіології зорового сприйняття важливий також рівень яскравості освітлюваних виробничих та інших об’єктів, яка відбивається від поверхні, що висвітлюється в напрямку ока. Яскравість залежить від їх світлових властивостей, ступеня освітленості та кута, під яким поверхня розглядається, вимірюється в нитках [нт]. Часті зміни рівнів яскравості призводять до зниження зорових функцій, розвитку перевтоми внаслідок переадаптації ока, а зорова втома призводить до зниження зорової та загальної працездатності. пристосування ока до низьких рівнів яскравості, протягом 0,5-2 годин).

Світловий потік може відбиватися або поглинатися поверхнею або пропускатися. Тому світлові властивості поверхні характеризуються як падаючим світловим потоком, а й коефіцієнтами відображення (q), пропускання (r) і поглинання (a), причому q + r + a =1.

2. Гігієнічні вимоги до виробничого висвітлення.

До цих вимог відносять:

Рівномірний розподіл яскравостей у полі зору та обмеження тіней

Обмеження прямої та відбитої блискості (від джерел світла та дзеркальних поверхонь)

Обмеження або усунення коливань світлового потоку

Особливо небезпечні для зору тіні, що рухаються, які змушують око часто переадаптуватися, що веде до втоми і подальшого погіршення зору.

Наприкінці 80-х у гігієні освітлення виник новий напрямок – динамічне освітлення протягом робочого дня. Такий вид освітлення, що змінюється за показниками інтенсивності чи спектру, – ефективний спосіб профілактики втоми. Його ефективно використовувати в приміщеннях з недостатнім природним освітленням, при напружених зорово-емоційних та монотонних роботах.

Взагалі існує 3 види освітлення:

Природне (джерело — Сонце) — ЕО

Штучне (тільки штучні джерела) — ІО

Змішане (ЕО+ІО)

ЕО: освітлення приміщень світлом неба – прямим або відбитим, що проникає через світлові отвори у зовнішніх конструкціях, що захищають (за СНиП – будівельні норми та правила)

Створюється прямими сонячними променями та дифузним світлом піднебіння (сонячні промені, розсіяні атмосферою).

ЕО – біологічно найбільш цінний вид освітлення, якого максимально пристосований око людини. Воно має високу інтенсивність світлового потоку і сприятливий спектральний склад, що поєднує рівномірний розподіл енергії в області видимого, ультрафіолетового та інфрачервоного видів випромінювань. ЕО сприятливо впливає психофізіологічний стан людини.

У приміщеннях використовують:

Бокове ЕО (через світлові преми у зовнішніх стінах [СНиП])

Верхнє ЕО (через ліхтарі, світлові отвори в стінах у місцях перепаду висот будівлі[СНиП])

Комбіноване (верхнє ЕО + бічне ЕО)

ЕО верхнім або комбінованим світлом забезпечує більшу рівномірність рівня освітленості, ніж бічне (тому що в глибині приміщення може бути нестача світла). Однак у багатьох випадках застосування тільки ЕО неприпустимо (зниження ЕО через забруднення повітря, хмарності, природних явищ). Тому використовують суміщене висвітлення – поєднання ІО та ЕО. ІО в системі суміщеного може функціонувати постійно або включатися з настанням сутінків.

НОРМАТИВИ ЕО: Оцінка ЕО проводиться у відносних показниках коефіцієнта природного освітлення – КЕО. КЕО — відношення ЕО в точці, що розглядається всередині приміщення (Єв) до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості без прямого сонячного світла.

На величину КЕО впливають розмір і конфігурація приміщення, розміри і розташування світлопрорізів, що відображає здатність внутрішніх поверхонь приміщення і об’єктів, що його затіняють. Норми КЕО є в БНіП, наприклад, у побутових приміщеннях цей показник не повинен бути нижчим за 25%.

ІВ: здійснюється лампами розжарювання та газорозрядними. У сучасних містах у зв’язку з тіснотою забудов є переважним, а у безвіконних приміщеннях єдиним. В даний час розроблені освітлювальні установки, які за яскравістю, характером, спектром світла, що випромінюється, наближаються до денного, що дозволяє доповнювати недолік ЕО штучним «денним» світлом.

На виробництві застосовують загальне та місцеве освітлення. Загальне освітлення – освітлення, у якому світильники розташовуються у верхній зоні приміщення рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або стосовно розташування устаткування (загальне локалізоване освітлення). Місцеве освітлення – додаткове до загального, створюване світильником, що концентрує світловий потік безпосередньо на робочих місцях; місцеве висвітлення без загального не застосовується.

Джерела штучного світла – лампи розжарювання та люмінесцентні лампи. Нині у виробництві найчастіше використовують люмінесцентні лампи, т.к. за спектром випромінювання вони ближчі до природного освітлення. Лампи розжарювання застосовуються при місцевому освітленні, тому що люмінесцентні можуть викликати стробоскопічний ефект і при аварійному (для евакуації з приміщення при аварійному відключенні раб. освітлення), в цьому випадку для них застосовується автономне живлення електроенергією.

3. Висвітлення у навчальних приміщеннях

Усі навчальні приміщення повинні мати ЄО. Найкращими видами ЕО у навчальних є бічне лівостороннє. При глибині приміщення понад 6м необхідно влаштувати правостороннє підсвічування. Напрямок основного світлового потоку справа, спереду та ззаду неприпустимо, т.к. рівень ЕО на робочих поверхнях парт знижується у 3-4 рази.

Скло вікон слід щодня протирати вологим способом з внутрішньої сторони та мити зовні не менше 3-4 разів на рік та з боку приміщень не менше 1-2 разів на місяць. Нормування ЕО здійснюється за СНиП.

Для фарбування парт рекомендується зелена гама кольорів, а також колір натуральної деревини з Q (коеф. відображення) 0,45. Для класної дошки – темно-зелений або коричневий колір з Q=0,1 – 0,2. Скло, стелі, підлога, обладнання навчальних приміщень повинні мати матову поверхню, щоб уникнути утворення відблисків. Поверхні інтер’єру навчальних приміщень слід забарвлювати у теплі тони, стеля та верхні частини стін забарвлюють у білий колір. Не можна поміщати рослини на підвіконня.

ІО забезпечується люмінесцентними лампами (ЛБ, ЛЄ) або лампами розжарювання. На приміщення площею 50м2 має бути встановлене 12 діючих люмінесцентних світильників. Класна дошка висвітлюється двома встановленими паралельно їй світильниками (на 0,3 м вище верхнього краю дошки та на 0,6 у бік класу перед дошкою). Загальна електропотужність на клас у разі становить 1040Вт.

При освітленні лампами розжарювання приміщення площею 50м2 має бути встановлене 7-8 діючих світлових точок загальною потужністю 2400Вт.

Світильники в навчальному приміщенні розташовують двома рядами паралельно лінії вікон на відстані від внутрішньої та зовнішньої стін 1,5м, від класної дошки 1,2м, від задньої стіни 1,6м; відстань між світильниками у рядах 2,65м.

Світильники очищають не рідше одного разу на місяць (забороняється залучати учнів до очищення освітлювальної арматури).

На Півночі дотримання всіх рекомендацій необхідно, що дозволить зберегти зір та працездатність в екстремальних умовах середовища.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *