Естетико-художня цінність пейзажної лірики Лесі Українки
Реферати

Естетико-художня цінність пейзажної лірики Лесі Українки


Проблемою естетики Леся Українка займалася в тісному взаємозв’язку з першим завданням години і вільним рухом. Поетеса шанувала те, що глава правої містики клянеться в правдивому образі життя і всій його багатогранній красі, у смертельній порочності дії. Вон зрозумів, що так красивіше, ми випереджаємо життя у всьому його багатстві і величі.

Пейзаж, як одна з образних рис, Леся Українка дивилася й на зв’язок з народом, з життям, бо шанувала природу як одну з категорій краси.

Поети не тикає зі своїх мук і радощів куточком екзотики, щоб там забутя пити баченим. Привіт, для неї природа немислима без людей, без боротьби.

Природа, вічно жива і ясна, знала своє художнє натхнення і в поезії. Я в драмах, і в прозаїків. Характеризується своєрідністю ландшафтів та їх соціальною загостреністю. До того, як поетеса, що була перелякана крізь гілля, часто заливала Батьківщину, зрештою часто відкривався чарівний краєвид, якщо «мати природа, чарівниця розмотує стобарвні нитки», але як правий художник, вона якось сказала «Латані ніві, недобре плакати» Ці реалістичні образи Дедала частіше відомі в його роботах.

У творчості Лесі Українки природа постає з усією своєю величчю в шкуру пори року. Для Poetesi характерні лірико-драматичні та епічні особливості образу дії, між якими відсутні чіткі лінії, проте завжди переважає ліричний початок. Звідсі і її налаштування до природи, як до живої істоти, їй співають слова звіра і в радості, і в горах. Люди і природа не невідальні. Весна віє людям золоті мрії, будить надію, кличе до життя. Шепіт свіжих і водночас справжніх краєвидних малих у поетеси був невичерпним, сморід свідків тонкості поетичного сприймання її дії. Цей жарт не є самоціллю. Вон шоразу підмічає що нового, але не заради того, щоб його вибачити природним читачам, більше «де плачі, краси вже нема». А пейзаж завжди визначається ідейно – естетичними позиціями поезії. Навітт прихід весни пробуджує здоров’я почуттів і думок автора, глибоких і важких. Навесні в Лісі України також мріють про новий суспільний шлях, нове життя, ніби треба одужати на Борн. Весняна гроза стає символом революції, символом оновлення.

А які асоціації називають осіннім пейзажем? Додається перша для всіх поезія і вигукує гордо, з ясною посмішкою світу природи.

Так поетично слово Лесі Українки назавжди несло міцну думку і багатство почуттів.

Неповторна лірика Лесі Українки зачаровує читача весняною свіжістю, бадіоризмом, оптимізмом;

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *