елементи податкової системи.  реферат
Химия

елементи податкової системи. реферат


№2 Налог — це обов’язковий, індивідуально безоплатний платіж, що стягується органами державної влади різних рівнів з юридичних осіб та фізичних осіб з метою фінансового забезпечення діяльності держави та (або) муніципальних утворень.

№3 Суть податків полягає в обов’язковому перерозподілі національного доходу з метою формування державних фінансових фондів. Особливістю податків є їх примусовий, обов’язковий характер, який не потребує зустрічної індивідуальної оплатності з боку держави.

№4 ЕЛЕМЕНТИ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

clip_image002

№5 Поєднання в єдиній системі оподаткування різноманітних за об’єктами оподаткування й методами обчислення податків дозволяє державі реалізувати на практиці основні функції податків: фіскальну, регулюючу, розподільчу, стимулюючу, контрольну.

Фіскальна функція — є найважливішою, оскільки згідно з цією функцією податки виконують своє головне призначення – наповнення доходної частини бюджету, доходів держави для задоволення потреб суспільства. Основний ознака цієї функції – її стабільність, що дозволяє формувати надходження податків до бюджету на постійній, стабільній засаді.

Регулююча функція виявляється у наданні пільг з оподаткування окремим галузям та виробникам, враховуючи їх перспективи, діяльність, рівень прибутковості та інше.

Розподільча функція — своєрідне відображення фіскальної функції – наповнити скарбницю держави, щоб потім розподілити одержані кошти. Ця функція дуже щільно переплітається з регулюючою; наприклад, через непрямі налоги створюються умови для перерозподілу коштів одних платників іншим (акцизи).

Стимулююча функція створює орієнтири для розвитку чи згортання виробництва, діяльності. Як і регулююча, ця функція може бути пов’язана із застосуванням пільг, зміною об’єкта оподаткування, зменшенням бази оподаткування.

Контрольна функція забезпечує нагляд та контроль за своєчасністю, повнотою сплати податків платниками в Україні.

Шкірний вид податків має свої специфічні риси та функціональне призначення і посідає окреме місце у податковій системі. Роль того чи іншого податку характеризується його належністю до певної групи у відповідності з існуючою класифікацією податків.

№6 Класифікація податків

clip_image004

Класифікація податків проводиться за кількома ознаками (схема 2): за формою оподаткування, за економічним змістом об’єкта оподаткування, залежно від рівня державних структур, що їх установлюють.

За формою оподаткування налоги поділяються на дві групи: прямі та непрямі

· Прямі налоги встановлюються безпосередньо щодо платників та сплачуються за рахунок їх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об’єкта оподаткування.

· Непрямі налоги встановлені у цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів. Однією з найпопулярніших різновидів непрямих податків є акцизи – дістаються державі надбавки до ціни певних товарів. (звичайно це товари, споживання яких стійко і легко контролюється)

За економічним змістом об’єкта оподаткування податки поділяються на три групи: налоги на доходи, споживання й майно.

· Налоги на доходи стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб. Безпосередніми об’єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток або валовий дохід підприємств.

· Налоги на споживання сплачуються не за отримання доходів, а за їх використання. Вони справляються у формі непрямих податків.

· Налоги на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють налоги, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.

· Загальнодержавні налоги установлюють вищі органи влади, їх стягнення є обов’язковим на всій території країни незалежно від того, до якого бюджету (центрального чи місцевого) вони зараховуються.

· Місцеві налоги встановлюються місцевими радами народних депутатів, їхня особливість полягає у тому, що на відміну від інших податків, чинним законодавством визначаються тільки види місцевих податків та зборів, їх граничні розміри, платників та порядок обчислення. Конкретні ж види податків для кожної місцевості, їх ставки, порядок сплати встановлені і визначаються органами місцевого самоврядування відповідно до переліку і в межах установлених граничних розмірів.

Налоги повинні бути основним інструментом держави для:

— регулювання економіки;

— стимулювання науково-технічного прогресу;

— формування доходів бюджету;

— обмеження зростання цін та інфляції, тощо.

№7 Елементи податку

Отже, до основних елементів податку відносять:

Суб’єкт податку – учасник процесу справляння податку (платник, держава, державні органи).

Об’єкт оподаткування – явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок.

Є два підходи до оцінки об’єкту:

а) кількісний та натуральний;

б) грошовий.

База оподаткування — законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків (за вирахуванням пільг), яка враховується під час розрахунку суми податку. Налогова база – це кількісний вимір об’єкта оподаткування.

Податковий період — рядків, протягом якого завершується процес формування податкової бази, залишково визначається розмір податкового зобов’язання.

Порядок сплати податку методи, рядки та засоби сплати податку в державі, які залежать від принципів побудови податкової системи.

Поряд із порядком сплати податку важливе місце займає такий елемент як податковий звіт – документ, що подається до податкової інспекції із звітними даними про розрахунки з бюджетом.

Метод податкового обліку — метод, що використовується для визначення моменту виникнення окремих складових податкових зобов’язань.

Одиниця оподаткування – частина об’єкта оподаткування, щодо якої відбувається встановлення нормативів та ставок обкладання, тобто та одиниця, яка покладається в основу виміру об’єкта оподаткування. Вона залежить від об’єкта оподаткування, що виражається у грошовій або натуральній формі і має переважно розрахунковий характер. Наприклад, грошова одиниця для оподаткування прибутків та доходів, одиниця вимірювання площі для земельного податку.

Податкова ставка — законодавчо встановлений розмір податку або збору, виходячи із об’єкту або одиниці оподаткування.

№8 Принципів при класифікації ставок податку може бути декілька. Зупинимося на найважливіших (рис. 1.5).

Отже, в залежності від податкового тиску (тягаря) на платника виокремлюють:

1. Базову (основну) ставку – ставка, яка не враховує особливостей чи виду діяльності платника, що або полегшує, або збільшує податковий тягар. Потрібно врахувати, що за деякими податковими платежами про базову податкову ставку можна говорити досить умовно в силу множинності ставок у цілому по даному податку (акцизний налог). При обчисленні одного і того ж податку можуть використовуватись кілька базових (основних) ставок.

2. Знижена ставка – ставка оподатковування, яка визначена з урахуванням особливостей платника податків та видів його діяльності, форми та розміру одержуваних їм доходів і за розміром є нижчою за розмір базової (основної) ставки. Іноді подібні ставки можуть застосовуватися як податкові пільги.

3. Підвищена ставка – ставка оподатковування, яка визначена з урахуванням особливостей платника податків та виду його діяльності, форми та розміру одержуваних їм доходів та перевищує розмір базової (основної) ставки.

В залежності від методу встановлення існують наступні ставки податку:

1. Абсолютні (тверді) – ставки податку, за яких розмір податку у твердій фіксованій величині визначається на кожну одиницю оподатковування. Подібні ставки застосовуються в Україні досить рідко через перманентні інфляційні процеси. У тих випадках, коли використовуються абсолютні ставки, їх перегляд відбувається досить часто.

2. Відносні – ставки податку, за яких розмір податку встановлюється в визначеному співвідношенні до одиниці обкладання.

№9 Характеристика ставок податку пов’язана тісно з методами їх формування, що лежить в основі поділу ставок:

— пропорційні – характеризуються стабільністю незалежно від збільшення або зменшення об’єкта оподаткування;

— прогресивні – збільшуються в залежності від збільшення прибутку;

— регресивні – знижуються при збільшенні отриманого доходу чи майна;

— змішані – застосування одночасно прогресивних та пропорційних ставок оподаткування.

ВИСНОВОК

Отже, починаючи з моменту формування, пройшовши довгий шлях трансформації та розвитку, налоги залишаються ефективним знаряддям втілення державної політики з питань соціального розвитку та економіки. Процес формування податкової системи є неперервним. Тому виникає необхідність внесення змін до правової бази податкової системи з метою приведення її у відповідність до тих соціально-економічних умов, які виникають в державі.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *