ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ОБ'ЄКТИ
Химия

ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ОБ’ЄКТИ


ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ОБ’ЄКТИ

Експлуатаційним об’єктом називають пласт або групу пластів, призначених для розробки однією серією видобувних свердловин при забезпеченні можливості регулювання розробки кожного із пластів або зональних інтервалів (об’єктів розробки) окремо.

Експлуатаційний об’єкт, у який поєднуються кілька пластів одного покладу або кілька покладів різних продуктивних пластів, слід називати багатопластовим експлуатаційним об’єктом.

Під об’єктом розробки розуміють окремий пласт або зональний інтервал експлуатаційного об’єкта, за яким здійснюється контроль та регулювання розробки. Отже, експлуатаційний об’єкт може складатися із кількох об’єктів розробки.

Аналіз матеріалів за методикою та практикою виділення експлуатаційних об’єктів у нашій країні, а також у цілій низці зарубіжних країн дозволяє зробити висновок, що при їх виділенні слід враховувати п’ять груп факторів:

1. геолого-промислові;

2. гідродинамічні;

3. технічні;

4. технологічні;

5. економічні

Односторонній облік лише однієї із цих груп не дозволяє об’єктивно підійти до виділення експлуатаційних об’єктів.

Геолого-промислові фактори. З цієї групи враховуються такі:

1. можливість і однозначність розчленовування розрізу родовища, кореляція відкладень та виділення продуктивних пластів;

2. літологічна характеристика продуктивних пластів;

3. загальна, ефективна та нафтонасичена товщина продуктивних пластів;

4. колекторські властивості пластів за керном та промислово-геофізичними даними;

5. результати випробування, оцінка фільтраційних параметрів продуктивних пластів гідродинамічних методів;

6. фізико-хімічні властивості нафти, газу та води;

7. товщина проміжних товщ між продуктивними пластами, товщина покришок;

8. методика визначення ВНК та співвідношення площ у межах зовнішніх контурів нафтогазоносності;

9. запаси нафти й газу продуктивних пластах та його співвідношення по розрізу родовища;

10. початкові пластові тиски в покладах та його співвідношення по розрізу родовища;

11. гідрогеологічна характеристика та режим покладів.

Гідродинамічні фактори. Гідродинамічні розрахунки при виділенні ЕО застосовуються для вирішення низки задач, найважливішими з яких є:

1. встановлення річного видобутку покладу кожного пласта:

2. визначення динаміки видобутку нафти в кожному пласту остаточно розробки;

3. встановлення продуктивності і потім річного видобутку об’єднують один експлуатаційний об’єкт продуктивних пластів;

4. оцінка динаміки видобутку нафти, води загалом по родовищу;

5. розрахунок обводнення свердловин, покладів та експлуатаційних об’єктів;

6. визначення тривалості окремих стадій розробки родовища;

7. перебування оптимального рівня видобутку нафти за родовищем з урахуванням його покладу кожного пласта, об’єкта експлуатації за умови забезпечення планових завдань.

Технічні фактори.

1. метод та технічні можливості експлуатації. Не рекомендується поєднувати в один об’єкт експлуатації покладів пласти з різним способом експлуатації;

2. вибір діаметра експлуатаційних колон;

3. Вибір діаметра НКТ і т.д.

Технологічні фактори

1. вибір сітки видобувних свердловин кожного об’єкта експлуатації.

2. Вибір способу підтримки пластового тиску.

3. можливість застосування різноманітних методів підвищення нафтовіддачі.

Таким чином, виділення експлуатаційних об’єктів розробки є оптимізаційним завданням та її зазвичай вирішують у два етапи. На першому етапі розглядають геолого-геофізичні особливості, що сприяють і перешкоджають об’єднанню групи пластів для спільної розробки. На другому етапі це питання вирішують з урахуванням технологічних та економічних факторів.

Показником, що характеризує технологічний ефект, що виникає в результаті об’єднання кількох пластів для спільної експлуатації, може бути прийнятий коефіцієнт продуктивності свердловин, що експлуатують кілька шарів разом КПР. совм, який інтегрально характеризує умови експлуатації цієї свердловини.

У процесі розробки багатопластових експлуатаційних об’єктів різних нафтових родовищ було відзначено, що середнє значення коефіцієнтів продуктивності свердловини Кпр. совм, експлуатують кілька пластів разом, менше суми середніх значень коефіцієнтів продуктивності свердловин, експлуатують самі пласти окремо, тобто.

clip_image002clip_image004

де clip_image006-Середнє значення коефіцієнтів продуктивності свердловин, що експлуатують тільки i-тий пласт (i = 1,2, …, n); n-число пластів, об’єднаних в експлуатаційний об’єкт.

Причинами зниження коефіцієнта продуктивності Кпр. совм є:

-Нелінійний характер фільтрації рідини;

-характер роботи різного типу підйомників та втрат нафти за рахунок гідравлічних опорів;

-взаємовплив пластів, обумовлений розподілом тиску за обсягом багатопластового ЕО, що залежить від зміни геолого-промислових ознак за площею та по розрізу пластів.

Величини середніх коефіцієнтів продуктивності при спільній експлуатації пластів Кпр.совм буде тим менше, чим більше пластів об’єднується в ЕО і чим більша різниця у геолого-промислових характеристиках пластів.

При впровадженні заводнення, що дозволяє управляти процесом розробки, стало правилом на багатопластовому родовищі виділяти як однопластові експлуатаційні об’єкти, а й об’єкти, що з двох-трьох пластів і іноді более. При виділенні на родовищі кількох об’єктів розробки кожний їх, зазвичай, проектується самостійна система свердловин.

Вирішення питання про раціональне групування пластів в експлуатаційні об’єкти на багатопластовому родовищі пов’язане з певними труднощами, тому що в ряді випадків можуть бути запропоновані різні варіанти. У той самий час кожен варіант має позитивні і негативні моменти. Рішення про виділення мінімальної кількості об’єктів (тобто розчленування на великі об’єкти) дозволяє розробляти родовище меншою кількістю свердловин і тим самим забезпечувати вагому економію капітальних вкладень. Однак при цьому сумарна продуктивність свердловин може виявитися дещо меншою, ніж сума значень продуктивності пластів при їх роздільній розробці, утруднюється управління процесом розробки. Так, за наявності в розрізі родовища чотирьох приблизно однакових продуктивних пластів можуть бути розглянуті наступні варіанти: виділення кожного пласта самостійний об’єкт (рис. 20, а), виділення двох двопластових об’єктів (рис. 20, б),

clip_image008

Рис. 20. Варіанти виділення експлуатаційних об’єктів за наявності чотирьох продуктивних пластів:

а — чотири однопластові об’єкти; б — два двопластові об’єкти; в- один чотирипластовий об’єкт; г — один чотирипластовий об’єкт із роздільним нагнітанням води в пласти. 1 — пласт-колектор; 2 — інтервал перфорації; свердловини: 3 — нагнітальні, 4 — видобувні

253об’єднання всіх пластів в один об’єкт (рис. 20, в). При значній неоднорідності пластів-колекторів та суттєвих відмінностях їх товщини та проникності кількість можливих варіантів може бути збільшено (наприклад, об’єднання в один об’єкт двох середніх пластів, в інший – верхнього та нижнього пластів; виділення однопластового та трипластового об’єктів). Можуть бути обрані також проміжні варіанти, при яких у видобувних свердловинах продуктивні пласти перфорують спільно, а нагнітання води проводять роздільно пари пластів (див. рис. 20, г) або навіть у кожен пласт окремо. Таким чином, виділення об’єктів розробки є оптимізаційним завданням.

Обґрунтування виділення експлуатаційних об’єктів зазвичай проводять у два етапи. У першому етапі розглядають геолого-фізичні особливості, як сприятливі, і перешкоджають об’єднанню пластів для спільної розробки; на другому етапі це питання вирішують з урахуванням технологічних та економічних факторів.

При виділенні об’єктів розробки, що складаються з кількох пластів, необхідно, щоб виконувались такі геологічні вимоги:

об’єднувані для спільної розробки пласти повинні належати єдиному поверху нафтоносності, що визначає їх розташування на близьких глибинах, невеликі відмінності в початковому пластовому тиску та температурі

і т.д.;

природні режими пластів мають бути однаковими;

пласти повинні бути ідентичними за літологією та типом колекторів, щоб уникнути відмінностей у характері переміщення рідини в пластах з різною структурою пустотного простору, у ступені руйнування свердловинної зони пластів при експлуатації свердловин тощо;

бажано, щоб пласти мало розрізнялися по проникності та неоднорідності, що сприяє прийомистості всіх пластів у нагнітальних свердловинах та припливу нафти з усіх пластів при загальному вибійному тиску;

між виділеними експлуатаційними об’єктами повинні бути надійні розділи з непроникних порід, щоб уникнути перетоків рідини між сусідніми по розрізу об’єктами;

в’язкість нафти в пластових умовах повинна бути в пластах, що об’єднуються, однаковою, що забезпечує загальні закономірності процесу витіснення нафти;

нафта пластів повинна мати однакові товарні якості, щоб уникнути суміші нафт, що вимагають різної технології промислової підготовки та переробки (наприклад, не можна об’єднувати пласти з сірчистою та безсірчистою нафтою);

експлуатаційний об’єкт повинен мати значні запаси на одиницю своєї площі (питомі запаси) задля забезпечення тривалої експлуатації свердловин.

Для деяких родовищ обліку геологічних вимог виявляється достатньо вирішення питання виділення об’єктів розробки. У випадках, коли цього недостатньо, виконують другий етап досліджень:

оцінку динаміки річних технологічних показників розробки для кожного з можливих варіантів виділення експлуатаційних об’єктів — по кожному об’єкту окремо та по родовищу в цілому;

оцінку загальної кількості свердловин, видобутку нафти та обсягів води, що відбирається;

розрахунок за варіантами економічних показників — відповідно до вимог ринкової економіки;

вибір варіанта з максимальними показниками річного видобутку нафти за родовищем при найбільшому економічному ефекті та кращому використанні надр.

На вибір оптимального варіанта виділення об’єкта помітний вплив може глибина залягання продуктивних пластів. Оскільки при великій глибині різко зростає вартість буріння свердловин, оптимальному варіанті при великій глибині може відповідати менше об’єктів, що виділяються, ніж при інших рівних умовах, але при невеликій глибині. На вибір об’єктів можуть впливати також інші умови освоєння родовища (розташування родовища в межах шельфу, у складних поверхневих умовах та ін.).

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *