ЕКСПЕРТИЗА тютюнових виробів у товарознавчих цілях
Химия

ЕКСПЕРТИЗА тютюнових виробів у товарознавчих цілях


Експертиза тютюнових виробів може проводитись у різних цілях: якісна (товарознавча), ідентифікаційна (визначається відповідність виробу заявленому найменуванню), у митних цілях (для класифікації виробу за ТН ЗЕД ТЗ) тощо.

В товарознавчих цілях якість тютюнових виробів оцінюють за органолептичними та фізико-хімічними показниками. Дегустаційні властивості тютюнових виробів характеризуються фізіологічною та смаковою міцністю, ароматичністю. [2, 7, 8, 10, 17, 25, 31,].

Фізіологічна фортеця тютюнових виробів – це їхня здатність задовольняти потребу організму курців у нікотині. Чим більше міститься нікотину у виробі, тим вища його фізіологічна фортеця. Під смаковою фортецею тютюнових виробів розуміється комплекс смакових та тактильних відчуттів, що виникають при поглинанні диму курцем. При цьому з’являються відчуття гіркоти, кислого відтінку, в’яжучого смаку, щипання язика та роздратування горла.

Вищі сорти тютюнових виробів є м’якими за смаком і дають легке пощипування язика. У міру зниження сортності утворюється обкладання рота; а в найнижчих сортах – роздратування горла. Ароматичність – ступінь виразності та характер аромату тютюнового диму. Ароматичність тютюнових виробів залежить в основному від рецептури мішок (від співвідношення між ароматичними та скелетними тютюном). Чим вище сорт тютюнового виробу, тим вище його ароматичність і нижче смакова та фізіологічна міцність. При дегустації тютюнових виробів слід враховувати, що на смак та запах тютюнового диму значний вплив надають також умови викурювання, склад тютюну та паперу, розмір мундштуку та курильної частини (курки), вологість та горючість тютюну, щільність набивання, температура вогнища горіння. Залежно від інтенсивності затягувань температура вогнища горіння коливається від 560 до 880°С. При високій температурі змінюється склад компонентів тютюнового диму (підвищується кількість канцерогенних вуглеводнів, тоді як при температурі горіння 560ºС до 720ºС у смолах диму тютюну ці вуглеводні майже відсутні). Склад диму змінюється і в міру викурювання сигарети або цигарки (у незгорілій частині накопичується значна кількість смол та нікотину).

На смак та аромат диму позитивно впливає помірний вміст нікотину (до 1,5%), смоляні спирти, розчинні вуглеводи, поліфеноли, а негативно – білки, аміак, метиловий спирт, щільне набивання, підвищена кількість дрібних волокон та пилу. У тютюнових виробах не допускаються запахи та присмаки, не властиві конкретній марці.

Папироси та сигарети повинні куритись без напруги і не гаснути під час куріння.

Розмір мундштука також впливає на склад і смакові властивості диму: чим мундштук довше, тим більше його поверхня затримує нікотину та інших продуктів згоряння тютюну (смак одного й того ж тютюну при цьому буде м’якшим). Тому для кожного сорту виробів встановлені певні розміри мундштуку та курки. [2, 6, 7, 8, 10].

3.1. Загальні вимоги

3.1.1. Терміни та визначення, прийняті у тютюновій промисловості

Терміни та визначення, наведені в розділі 3.1.1, мають важливе значення при проведенні експертизи тютюнових виробів.

ПАЧКА – упаковка для тютюнових виробів, виготовлена ​​з ниркового, етикеточного паперу або картону хром – ерзац.

КОРОБКА — упаковка з відкидною кришкою для тютюнових виробів, виготовлена ​​з картону хром-ерзац.

ПАКЕТ Тютюнових виробів — Упаковка певної кількості пачок (коробок) тютюнових виробів в обгортковий або махорочний папір.

сигаретний бокс — Упаковка 10 пачок (коробок) сигарет в коробку з хром-ерзац.

СУВЕНІРНА КОРОБКА – упаковка для пачок (коробок) або виробів розсипом, барвисто оформлена та виготовлена ​​з даного виробничого сорту: ширина стрічки гільзового паперу, довжина набитої тютюном гільзи (курки) та довжина мундштука.

ФОРМАТ СИГАРЕТ – розміри, встановлені для даного виробничого сорту: ширина стрічки сигаретного паперу, довжина набитої частини та довжина мундштука.

МІШКА – суміш тютюнової сировини, складена згідно з рецептурою.

ГІЛЬЗОВА сорочка – циліндричний згорток цигаркового паперу певної довжини та діаметра з накатаним швом.

Папіросна гільза — виріб, що складається з гільзової сорочки, в один кінець якої вставлений мундштук.

МУНДШТУК ПАПІРОСИ -циліндричний згорток мундштучного паперу певного діаметра без шва, вставлений у гільзову сорочку.

КУРИЛЬНА ЧАСТИНА ПАПІРОСИ — частина гільзової сорочки, заповнена різаним тютюном.

ФІЛЬТУЮЧИЙ МУНДШТУК — частина сигарети або вставка в мундштук цигарки, виготовлена ​​з матеріалу, що фільтрує.

КУРИЛЬНИЙ ВИРОБ – виріб, виготовлений з ферментованої тютюнової, сигарної або махоркової сировини і призначений для куріння.

Тютюновий ВИРОБ — виріб, виготовлений з ферментованої тютюнової сировини, що надає фізіологічний вплив на організм людини при споживанні.

КУРИЛЬНА КРУПКА – вид курильного виробу, виготовленого із подрібненої суміші різних сортів махоркової та тютюнової сировини.

Тютюновий дріб’язок — фракція різаного тютюну, що пройшла при розсіюванні через сито з діаметром верстай 3 мм і залишилася на плетеному ситі зі стороною комірки 0,315 мм.

Тютюновий пил — фракція різаного тютюну, що пройшла при розсіюванні через плетене сито зі стороною осередку 0,315 мм у світлі.

Жорсткість папіроси (сигарети) — показник, що характеризує здатність тютюнових виробів протистояти деформації під впливом певного навантаження і при певній вологості.

ЧИСЛО ШМУКА – показник, що характеризує у тютюновій сировині відношення кількості вуглеводів до білків.

НІКОТИНОВЕ ЧИСЛО – показник, що характеризує у тютюновій сировині відношення загальної кількості нікотину до вільного.

АЗОТНЕ ЧИСЛО – показник, що характеризує у тютюновій сировині відношення кількості азоту нікотину до аміачного азоту.

ГОРЮЧІСТЬ Тютюнової сировини (ВИРОБИ) – показник, що характеризує здатність підпаленого тютюнового листа (виробу) до тління.

Фізіологічна фортеця тютюнового диму — показник, що характеризує здатність тютюнового диму впливати на організм людини при вживанні тютюнового виробу.

Аромат тютюнового диму – показник, що характеризує специфічний запах тютюнового диму, зумовлений хімічним складом тютюнової сировини та ароматизаторами та соусами, що вносяться.

СИЛА АРОМАТУ тютюнового ДИМУ – показник, що характеризує рівень інтенсивності аромату тютюнового диму.

СМАК Тютюнового ДИМА – показник, що характеризує сумарне відчуття, яке сприймається безпосередньо органами смаку курця (щипання язика, подразнення горла, осад, пекучість).

СМАЧНА Фортеця тютюнового диму — показник, що характеризує ступінь подразнюючої дії тютюнового диму на дихальні шляхи курця [17, 18].

3.1.2. Дефекти тютюнових виробів

Для успішного проведення експертизи тютюнових виробів (у тому числі – у митних цілях) необхідне знання про можливі дефекти цих товарів.

ПІДРІЗНИЙ ШОВ ПАПІРОСНОЇ ГІЛЬЗИ — дефект, при якому вздовж шва цигаркової гільзи є підріз.

НАКЛАДНИЙ ШОВ ПАПІРОСНОЇ ГІЛЬЗИ — дефект, при якому шов цигаркової гільзи утворюється накладанням країв стрічки цигаркового паперу в два або три шари без утворення замку.

НАДРІВ ШВА ПАПІРОСНОЇ ГІЛЬЗИ (цигарки, цигарки) – дефект, при якому шов цигаркової гільзи розходиться біля торця.

РВАНИЙ ОБРІЗ ПАПІРОСИ (сигарети) – дефект, у якому гільзова чи сигаретна сорочка при обрізі торця цигарки (сигарети) має надрив.

ШИЙКА ПАПІРОСИ – дефект, при якому не вся курильна частина, що прилягає до мундштука, заповнена різаним тютюном,

ОСИПКА ПАПІРОСИ (сигарети) – дефект, при якому торець курильні частини цигарки (цигарки) не заповнений різаним тютюном.

ПІДВИЩЕНА ЖОРСТКІСТЬ Папіроси (сигарети) – дефект, при якому цигарка (цигарка) має сильне ущільнення різаного тютюну, що викликає значний опір затяжці при курінні і низьку горючість.

РІЗКО НЕРАВНОМІРНА ЖОРСТКІ ПАПІРОСИ (сигарети) – дефект, при якому цигарка (сигарета) має різко нерівномірне ущільнення різаного тютюну по довжині тютюнового виробу [17, 18].

3.1.3. Вибір зразків тютюнових виробів для випробувань

Для отримання об’єктивних результатів оцінки якості тютюнових виробів необхідно правильно вибрати вибірку для аналізу. Відповідно до діючих НТД для контролю якості тютюну курильного та трубкового, курильної махорки, цигарок, сигар, сигарет відбирають необхідну кількість ящиків випадковим чином за одноступінчастим нормальним планом контролю при приймальному рівні дефектності 4 та спеціальному рівні контролю С-1 (Таблиця 2).

Таблиця 2

Вибір зразків тютюнових виробів для випробувань

Тютюновий виріб

Обсяг партії,

ящики

Об’єм вибірки,

ящики

Тютюн курильний

не більше 280

3

Тютюн трубочний

не більше 280

3

Махорка курильна

не більше 500

3

Папироси

не більше 3200

3

Сигари

не більше 280

3

Цигарки

не більше 3200

3

З кожної ящика з відібраними за діючим ДСТУ тютюновими виробами випадково відбирають:

курильного (або трубочного) тютюну – 5 пакувальних одиниць для оцінки зовнішнього вигляду упаковки та лабораторних випробувань та 1 пакувальну одиницю для органолептичної оцінки;

сигари – 10 пакувальних одиниць для оцінки зовнішнього вигляду, 3 пакувальні одиниці для органолептичної оцінки, для лабораторних випробувань – із розрахунку не менше 200 г тютюну;

цигарки – 10 пакувальних одиниць для оцінки зовнішнього вигляду цигарок та їх упаковки, 3 пакувальні одиниці для органолептичної оцінки. Для лабораторних випробувань відбирають стільки пакувальних одиниць, щоб загальна кількість цигарок становила 300 шт.;

сигарети – 10 пакувальних одиниць для оцінки зовнішнього вигляду сигарет та їх упаковки, 3 пакувальні одиниці для органолептичної оцінки. Для лабораторних випробувань додатково відбирають 10 пакувальних одиниць.

Партію тютюнових виробів приймають, якщо у вибірці немає ящиків з дефектною продукцією, і бракують, якщо у вибірці є хоча б один ящик з дефектною продукцією.

Зі зразків, відібраних для випробувань, витягають тютюн, злегка розпушують його і зволожують в ексикаторі або кліматичній камері до (15,0+0,5)%, після чого відбирають пробу масою (50+1) г.

Пробу поміщають у верхнє сито і просіюють протягом (60+5)сек на приладі з обертальним рухом сит. [3].

Тютюновий пил, зібраний у піддоні, зважують з похибкою трохи більше 0,01г (формула 1).

clip_image001

(1)

де — М1 — Маса пилу, г;

М2 — Маса проби, г;

X – масова частка пилу, р.

Розбіжність між двома паралельними визначеннями має бути трохи більше 0,5%.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *