Доповідь – В. Биков.  "Облава"
Химия

Доповідь – В. Биков. «Облава»


Завантажити доповідь: В. Биков. «Облава»

Письменник В.Биков – учасник Великої Вітчизняної війни. Після закінчення служби в армії у рідній Білорусії він працював в обласній газеті, а потім зайнявся літературною творчістю. Тема війни — основна тема у його творчості. Велику популярність здобули такі його повісті, як «Альпійська балада», «Третя ракета», «Сотников», «Кар’єр». Останніми роками письменник звернувся до драматичних тридцятих років. Повість «Облава» належить саме до таких творів.

Дія відбувається у білоруському селі у середині тридцятих років. Вже пройшла колективізація, створено колгосп, розкуркулено та виселено у неосяжні місця так звані кулаки, а насправді – міцні господарі. Один із них – Федір Ровба – колись повірив революційним ідеалам, які проголосили, що селянин – справжній господар землі. Від радянської влади отримав він земельний наділ, старанно працював на цій землі, отримував добрий урожай. Господарство давало прибуток, і він придбав молотилку. Вся округа користувалася цією машиною, а платили хто скільки може. Федір не наживався за рахунок своїх односельців. Але жив він у достатку, це його й занапастило. Районна влада з доносу заздрісної людини вирішила вжити заходів до «нового багатія». Один непосильний податок, потім інший — усе це не тільки розоряло Федора, а й робило його, на думку місцевих керівників, ворогом народу. Йому б бігти з села, куди очі дивляться, але він корінням вріс у рідну землю, у свій будинок, у свою садибу. Та ще й хотілося Федорові, щоб син Микола вийшов у люди. Федір не хотів необачним вчинком заважати його службовій кар’єрі.

Але в селі почалося розкулачування. І хоча сім’я Федора вже бідувала, не зумівши розрахуватися з державою, Федора все ж таки визнали кулаком. Тут постарався один із сусідів, активіст комбеда, який заборгував Федору за молотьбу. Саме він і наказав записати Федора в кулаки.

З дружиною та маленькою донькою Федір був засланий на північ. Працював на лісозаготівлях, не маючи змоги хоч якось уберегти від бід та хвороб дружину та доньку. Дружину поховав у мерзлій північній землі, а потім і доньку не зумів урятувати від біди та недобрих людей. Залишившись один, Федір задумав бігти будь-що. Не одразу це вдалося йому, але зрештою опинився він знову в рідних краях. Він навіть сам до пуття не знав, навіщо він повернувся. Якась сила тягла його до тих місць, де він ріс, працював, де росли його діти, де був колись щасливий. Нічого не залишилося від його колишньої садиби, але Федір безпомилково міг би знайти те місце, де вона стояла. Але все лихо в тому й полягало, що не міг він просто так підійти до знайомого місця, пройтися селом, поглянути в очі людям. Червона пропаганда зробила свою чорну справу: люди вважали її класовим ворогом, злочинцем. Як же так сталося, що колишні сусіди стали ворогами? Це для Федора було найболючіше.

Голодний, змучений, тинявся він навколо рідного села. Йому дуже хотілося дізнатися, яке воно, нове життя. Випадкова розмова з незнайомим старим, зустрінутим на узліссі, переконала його, що справи в колгоспі йдуть неважливо. Кормів не вистачає, урожаї бідні. Пережили страшний голод, замучені податками. Та Федір і сам бачив, як працювали селянські жінки на колгоспному картопляному полі. Тож за що ж тоді він постраждав? Його нещастя не стали основою для заможного та радісного життя інших людей. Але найстрашніше було попереду. Він таки потрапив на очі односельчанам, і ті піднялися проти нього, влаштували облаву, як на дикого звіра. Приїхали з міста міліціонери, районні активісти, якими керував його рідний син Микола. Федора оточили з усіх боків, залишивши йому один шлях – у болотяні багна. Але болотяна глушина здавалася не такою страшною, як люди, що його переслідували. Федір для них уже не людина, ці люди вже не живуть за людськими законами. В них своя правда, свої гасла, свої закони. Новий час зруйнував життєві підвалини, що склалися роками. Держава придушила людину. І Федір не хоче бути своїм серед таких людей. Він знає, що там, у болоті, його смерть, але не повернеться до людей, у нього з такими людьми нічого спільного немає. Тряса поглинула його разом із його болем.

Биков дуже гостро переживає долю свого народу, яким прокотилося » червоне колесо » сталінських перетворень. Книга написана з серцевим болем, і з великою любов’ю до народу-трудівника, який зазнав величезних жертв в ім’я хибних ідеалів.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *