Доповідь - Тил збройних сил
Химия

Доповідь — Тил збройних сил


Доповідь - Тил збройних сил

Завантажити доповідь: Тил збройних сил

У 30-ті роки збільшилася безпосередня небезпека війни. У роки 3-ї п’ятирічки країни розгорнулася реконструкція старих і будівництво нових авіаційних і танкових заводів, освоювалося виробництво нових типів літаків і танків. Були створені найкращі на той час танки — Т-34 і КВ. До літа 1941 року виробничі потужності авіаційної та танкової промисловості СРСР значно перевершували відповідні потужності Німеччини. Напередодні гітлерівської агресії було сконструйовано та випробувано реактивні установки БМ-13 («катюші»), розроблено низку нових артилерійських систем. Випуск знарядь і мінометів у СРСР 1941 року порівняно з 1939 роком збільшився 2.5 разу. Стрілецька зброя збагатилася новими автоматами, станковими та великокаліберними кулеметами. Значного розвитку отримав і ВМФ. Потужності вітчизняного суднобудування збільшилися втричі. Щорічний приріст продукції оборонної промисловості досяг у третій п’ятирічці 39%, тоді як загалом у всій промисловості він становив у середньому лише 13%.

Станом на 1 червня 1941 р. у складі Червоної Армії налічувалося близько 900 великих баз і складів озброєнь і боєприпасів, пального, продовольчих, автотракторних та ін., які розташовувалися головним чином у прикордонних військових округах. Слід особливо наголосити , що в принципі таке наближення запасів до військ було правильним , хоча у зв’язку з віроломним нападом Німеччини та тимчасовими невдачами радянських військ у перші місяці війни значну частину їх довелося вивезти , знищити чи роздати населенню . Наявність запасів у глибині країни , а , головне швидке нарощування виробництва мат.средств промисловістю дозволили під час наступних етапів ВВВ задовольнити першочергові потреби ЗС.

При розробці питання теорії тилового забезпечення враховувався досвід роботи тилу воюючих сторін під час бойових дій у райне річки Халхін-Гол, в Іспанії, Фінляндії, Західній Європі. На цій основі було розроблено, а в 1941 р. видано новий проект Статуту тилу РККА, намічено низку заходів щодо вдосконалення організаційної структури Тилу та принципів його роботи. Але здійснити їх до початку війни не вдалося.

З метою підвищення оперативності в роботі органів тилу та забезпечення великої централізації планування та організації всебічного тилового забезпечення ЗС постановою Держ. Комітету Оборони від 28 липня та наказом наркома оборони від 1 серпня 1941 р. було створено Головне управління тилу РККА та управління тилу у фронтах та арміях, а також започатковано посади начальника Тилу РККА та начальників тилу фронтів та армій.

Начальники тилу наділялися великими правами. На них покладалася відповідальність за організацію тилу, підвезення матеріальних засобів усіх видів, евакуацію та забезпечення військ за підлеглими службами. Начальник Тилу РСЧА відповідав за підвезення до фронтів усіх видів поповнень.

Першим начальником Тилу Червоної Армії став талановитий організатор та досвідчений військовий діяч генерал-лейтенант А.В. Хрульов, його заступниками — генерал-майор М.В. Захаров та генерал-майор П.А. Єрмолін, військовим комісаром — дивізіонний комісар В.А.

Баюков, нач.штаба тилу-генерал-майор П.В. Уткін, якого у вересні змінив генерал-майор М.П. Міловський. На посади начальників тилу фронтів було призначено генерали, мали великий досвід управління військами: Північного фронту — В.К. Мордвінов, Північно-Західного — М.Г. Снігов, Західного — В.М. Курдюмов, Резервного — М.С. Хозін, Південно-Західного — І.Г. Радників, Брянського — М.А. Рейтер, Южного — І.К. Смиронов.

Щоб зробити Тил більш маневреним, було проведено низку заходів:

  • у фронтах створено польові склади, покращено структуру залізничних, дорожніх, автомобільних військ та інших тилових частин та установ;
  • в арміях організовані польові армійські бази, а військовий тил посилено автотранспортом;
  • встановлені нові норми утримання запасів (для фронтових складів:
  • боєприпасів -1 боєкомплект, пального — 2 заправки, продовольства — 15 на п’ятнадцять діб; для армійських складів:
  • боєприпасів — 0.75 боєкомплекту, гіркого — 1 заправка, продовольства — на 5 діб).

Крім того, з появою повітряних армій було створено армійський тил у ВПС; до складу з’єднань та оперативних об’єднань військ ППО були введені органи управління тилом та необхідні тилові частини. Організаційна структура тилу ВМФ у ході війни залишалася без істотних змін.

Вже першій половині вересня 1941 р. з ініціативи Мурманського обкому ВКП(б) вперше на Кольському півострові з допомогою місцевого сталевого лиття на підприємствах Мурманська і Кандалакші було налагоджено випуск мінометів, мін, гранат і автоматів. Крім того, у прифронтовому Мурманську робітники артілей промкооперації стали виготовляти лижі, сани, волокуші, упряж, сумки для гранат тощо. Підприємства місцевої промисловості міста за роки війни виготовили та полагодили для військ Північно-Західного, Карельського фронтів та Північного флоту 35 тис. шинелів, 10 тис. кожухів, 8 тис. тілогрейок , 38 тис . шапок-вушанок, 26 тис. пар валянок і т.д. Колективи краснодарських заводів, Армавірського вагового заводу, Новоросійського заводу «Червоний двигун» та інших заводів освоїли серійне виробництво зброї та боєприпасів.

Тільки з жовтня 1941 р. до липня 1942 р. військам було передано понад 1200 тис. авіабомб, 1961 тис. протитанкових та протипіхотних мін, 650 тис. ручних гранат, 86 тис. мінометних та значна кількість артилерійських боєприпасів.

З переходом радянських військ у контрнаступ значно змінилися завдання Тилу та умови їх виконання.

Насамперед настиральні дії призвели до збільшення витрати матеріальних засобів, особливо боєприпасів та пального.

Доставка їх військам була вкрай затремдена через брак транспортних засобів і складних дорожніх умов. Сніговий покрив досягав метрової товщини. До того ж фашисти, відступаючи, підривали мости, віадуки та інші дорожні споруди.

З великим піднесенням та ентузіазмом працювали шляховики. Тільки в смузі Західного фронту в період з 20 жовтня 1941 р. по 1 березня 1942 р. було збудовано 172 мости загальною довжиною 4000 метрів і відновлено 92 зруйновані мости завдовжки близько 1300 метрів.

Незважаючи на героїчну працю шляховиків та місцевих жителів, їх сил та засобів було явно недостатньо. Фронти та армії стали обладнати у своїх смугах одну-дві військово-автомобільні дороги, які потім нарощувалися слідом за наступними військами. Згодом цей принцип організації дорожнього забезпечення став основним у РККА.

Важливим фактором, що забезпечив успішне виконання завдань, що стояли перед Тилом ЗС СРСР у ВВВ, стала самовіддана праця особового складу тилових частин, установ та органів управління Тилом. Воїни тилу виявляли масовий героїзм і кмітливість. Їхні ратні подвиги були високо оцінені Батьківщиною. 52 воїнам тило присвоєно звання Героя Радянського Союзу та понад 30 — Героя Соціалістичної Праці. Багато десятків тисяч генералів, офіцерів, сержантів, солдатів різних служб тилу нагороджені орденами та медалями. Велика кількість тилових частин нагороджена орденами, удостоєна звання гвардійських.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *