Бінарна алгебраїчна операція
Химия

Доповідь – Monopoly. IBM: Big is not necessarily bad


Доповідь – Monopoly.  IBM: Big is not necessarily bad

Завантажити доповідь: Monopoly. IBM: Big is not necessarily bad

Монополії можуть негативно впливати на ціноутворення, «входи» фірми, технологічні уподобання та дистриб’юторську стратегію фірми. Найчастіше монополія шкідлива споживача. Не дивно тому, що федеральна влада, влада штату і навіть місцева влада наділена достатніми повноваженнями і можливостями для попередження або регулювання концентрації в одних руках ринкової сили. Правові основи федерального антитрестівського законодавства здебільшого укладено у трьох наступних законах:

  • The Sherman Act (1890 рік)
  • The Clayton Act (1914 рік)
  • The Federal Trade Commission Act (1914)

Незважаючи на те, що закони Sherman, Clayton та FTC створили правову основу для урядової антимонопольної діяльності, вони залишили кілька важливих питань відкритими. Що, наприклад, є «монополією» в реальному світі? Чи повинна компанія виробляти 100% продукту, щоб шкодити благос-тоянню споживача? Або до 99%? Або до 75%? І наприклад які монополістичні події компанії мають бути заборонені? Як бачимо це питання насамперед належить до структури ринку. Найбільш яскравим прикладом цієї проблеми є компанія IBM.

Справа федерального уряду проти компанії IBM багато в чому суперечлива. Компанія IBM домінувала у своїй галузі виробництва та торгівлі. На момент початку справи 1969 року IBM належало понад 70% ринку комп’ютерів. The Justice Department визнав, що немає передумов для визнання IBM природною монополією, і що ринок комп’ютерів не є конкурентним. Це спричинило розгляд справи IBM за звинуваченням у монополізації ринку.
Стверджувалося що поведінка IBM задушує чесну конкуренцію. Було виділено три практики, які нібито використовувалися IBM.
По-перше, було заявлено, що IBM залякує покупців, які хочуть підключити обладнання, вироблене не IBM, до систем IBM. По-друге, IBM «обезкурювала» перспективних покупців продукції конкурентів IBM своєю політикою «анонсування». Заявами про те, що найновіший і найпотужніший комп’ютер IBM «прямо за рогом», компанія істотно зміщувала переваги споживачів у бік своєї продукції. І нарешті, IBM була звинувачена у вкрай агресивній ціновій стратегії, яка виявлялася згубною для конкурентів.
Справа IBM тривала 13 років. Було детально проаналізовано ринок комп’ютерів і саму стратегію IBM. За цей час списали 66 млн. сторінок паперу.
На той час ринок комп’ютерів зростав із величезною швидкістю. І IBM вказала комісії на те, що незважаючи на домінування на локальному ринку мейнфреймів, на інших сегментах ринку комп’ютерів частка IBM відносно невелика.
IBM відкинула звинувачення у монополістичній поведінці. Було зазначено, що немає бар’єрів для входу в галузь, і крім цього IBM не має «монополістичної влади» на цьому ринку. «Все в чому ми винні, так це в тому, що ми знижуємо ціни, покращуємо якість і проводимо політику агресивної конкуренції», — заявив представник IBM.
8 січня 1982 ці аргументи були прийняті і закон проти IBM не пройшов. «Все, що ми сьогодні дізналися, так це те, що великій компанії, яка займає значну частку ринку, можна використовувати політику агресивної конкуренції. Іноді. — Цю історичну фразу сказав Assistant Attorney General Вільям Бакстер (William Baxter). Вона остаточно підбила підсумок цього багаторічного розгляду. Було визнано, що монопольна влада може бути вигідна споживачеві.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *