Дипломна - Можливості радіолокаційного тренажера NMS-90
Химия

Дипломна — Можливості радіолокаційного тренажера NMS-90


Дипломна - Можливості радіолокаційного тренажера NMS-90

Завантажити диплом: Можливості радіолокаційного тренажера NMS-90

План дипломного проекту

Вступ

1. Радіолокаційний тренажер NMS-90.

1.1. Короткий опис (склад)
1.2. Характеристики РЛТ (ТТД).
1.3. Вимоги Резолюцій ІМО до радіолокаційних тренажерів:

Резолюція А.477 (12). Техніко-експлуатаційні вимоги до параметрів суднових РЛЗ
Резолюція А.483 (12). Навчання методам радіолокаційного спостереження та прокладання
Резолюція А.422(11). Техніко-експлуатаційні вимоги
до засобів автоматичного радіолокаційного прокладання (САРП)
Резолюція А.482 (12). Навчання методам використання засобів автоматичного радіолокаційного прокладання (САРП)

2. Можливості РЛТ NMS-90 на вирішення завдань розбіжності за умов обмеженої видимості.

2.1. Програмування вправи.
2.2. Використання берегової межі
2.3. Деякі особливості роботи з РЛТ.

3. Рекомендації учням з використання РЛТ NMS-90.

3.1. Радіолокаційна станція «Rad Pak — 16» фірми «Kelvin Hughes»

3.2.Кошти автоматичної радіолокаційної прокладки (САРП):

3.2.1. САРП «Data Bridge — 7».

3.2.2. САРП «Бріз — Е»

4. Охорона праці під час роботи з станцією радіолокації

5. Економіка

Висновок.

Список літератури

Вступ

Вживати всіх заходів для запобігання зіткненню судів, проявляти постійне почуття відповідальності за довірені йому людські життя та матеріальні цінності, мати та підтримувати на належному рівні професійні навички щодо розходження судів – обов’язок кожного судноводія

У загальній задачі забезпечення безпеки мореплавання одне з найголовніших місць займає проблема безпечного розходження суден. Щорічно у морі стикаються приблизно 1500 судів світового флоту місткістю понад 500 рег. тобто (тобто приблизно одне з кожних 25 судів) і їх від 10 до 30 судів гинуть.
У Мінморфлоті в середньому у 15-20% випадків причиною аварій судів є зіткнення. Слід підкреслити відносний тягар наслідків зіткнень. Технічні збитки від них, як правило, великі і протягом останніх років становлять понад 30 % від усіх технічних збитків внаслідок аварійності судів.
Найбільше істотно на ймовірність зіткнення впливає стан видимості. Понад 1/3 загальної кількості зіткнень судів Мінморфлоту відбувається за умов обмеженої видимості. У світовому морському флоті за умов обмеженої видимості відбувається 2/3 всіх зіткнень. З урахуванням відносної частоти туманів, імли, снігопадів ймовірність зіткнень в умовах обмеженої видимості в 10-15 разів вища, ніж за нормальної видимості. Внаслідок цього обмежена видимість висуває підвищені вимоги до професійної підготовки судноводіїв та до пильності несення ходової вахти.
У 1945 р., коли на транспортних суднах практично не було радіолокаторів, у зіткненнях брало участь 8% судів світового флоту, що склало 1400 суден, що зіткнулися на рік. Через 15 років, у 1960 р., коли на більшості судів вже були встановлені радіолокатори, у сутичках брало участь 7% судів світового флоту, що становило близько 1500 суден, що зіткнулися на рік. З початку 60-х років з’являється та зміцнюється думка про необхідність спеціальної підготовки судноводіїв з питань використання радіолокаційної інформації для розбіжності судів: «Мало мати радіолокатор, треба вміти його використовувати». У цей час з’являються та починають використовуватися для підготовки судноводіїв спеціалізовані радіолокаційні тренажери. Одні з перших тренажерів радіолокаційних марки ТР 1,2,3 на електромеханічних обчислювальних пристроях були виготовлені в нашій академії і встановлені у вищих морських навчальних закладах. З 1968 р. Мінморфлот закуповує та встановлює у навчальних закладах та пароплавствах імпортні електронні радіолокаційні тренажери.
У липні 1978 р. Міжнародна морська організація при ООН (ІМО) прийняла Конвенцію щодо стандартів несення ходової вахти та дипломування моряків. У цій Конвенції сформульовані, зокрема, мінімальні вимоги до знань та практичних навичок судноводіїв з питань розбіжності судів та використання радіолокаційної інформації. Надалі ІМО були сформульовані вимоги до програм підготовки з радіолокаційного спостереження та прокладки, а також щодо використання засобів автоматичного радіолокаційного прокладання (САРП).
Сама собою установка САРП на судні не забезпечує попередження зіткнення. Це завдання вирішує судновод, який добре знає особливості використання САРП. Тому на додаток до вимог підготовки судноводіїв щодо використання радіолокаційного обладнання ІМО пред’являє вимоги до навчання практичного використання САРП. Усі судноводії, що несуть вахту на судні, обладнаному САРП, повинні пройти офіційно затверджений курс навчання щодо їх використання та мати відповідне кваліфікаційне посвідчення.
У нашій академії для виконання вимог резолюцій ІМО №18 та №20 встановлено радіолокаційний тренажер NMS 90 норвезької фірми NORCONTROL, на якому проходять навчання курсанти СВФ та отримують Сертифікати за цими Резолюціями.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *