ДІЄПРИКМЕТНИК
ДІЄПРИКМЕТНИК — це особлива невідмінена форма дієслова, що позначає дію, але подає її як ознаку предмета. Частка поєднує ознаки дієслова та прикметника:
— ознаки дієслова:
- транзитивність — неперехідність,
- повернення, безвідкл
- перегляд,
- застава,
- час (теперішній і минулий);
— ознаки прикметника:
- рід,
- число,
- футляр,
- у реченні виступає як означення,
- наявність пасивних дієприкметників як у повній, так і в короткій формах.
Утворення частки:
|
|
теперішній час
|
Минулий час
|
|
активний голос
|
суфікси -ущ, -ющ — від дієсл.
|
суфікси -вш-, -ш-: літаючий,
|
|
пасивний стан
|
суфікси -ем-, -ом- — від вб.
|
суфікси -nn-, -t-, -enn-: відскановані,
|
Примітка:
- від дієслів доконаного виду, що не мають форми теперішнього часу, не утворюються дієприкметники теперішнього часу;
- пасивні дієприкметники утворюються лише від перехідних дієслів.
Додаткову інформацію про правопис часток див. у розділі «Правопис».
У реченні повні дієприкметники виступають як означення (Дівчина, яка увійшла, була дуже гарна.), а короткі дієприкметники виступають як називна частина складного присудка (Підлога вимита).
Вам также может понравиться
Демонстрація козацької особистості та любові до України в повісті П. Куліша «Чорна Рада».
Картини життя і практики гуцулів у повісті М. Коцюбинського «Справи забутих предків».