Чи керуємо ми процесом урбанізації?
Химия

Чи керуємо ми процесом урбанізації?


Чи керуємо ми процесом урбанізації?

Завантажити реферат: Чи керуємо ми процесом урбанізації?

Сучасні процеси зростання, складу та розміщення населення викликають багато складних проблем. Одним із найважливіших питань є процес урбанізації. Чи керуємо ми ним?

Давайте докладніше ознайомимося із цим явищем.

Урбанізацією ( від латинського urbs — місто ) називається зростання міст, підвищення питомої ваги міського населення країні, регіоні, світі, виникнення та розвитку дедалі складніших мереж і систем міст. Отже, урбанізація представляє історичний процес підвищення ролі міст у житті суспільства, поступове перетворення його у переважно міське за характером праці, способу життя та культури населення, особливостям розміщення виробництва.

Урбанізація — одна з найважливіших складових частин соціально-економічного розвитку.

Загальні риси урбанізації, характерні для більшості країн:

1). Швидкі темпи зростання міського населення, особливо у менш розвинених країнах, де відбуваються стихійні, які не піддаються контролю міграції із села до міста. У світі з 1950 р. населення міст збільшилося у 4.37 рази.

Чи керуємо ми процесом урбанізації?

Графік зростання чисельності міського населення ( млн. чол.)

2). Концентрація населення і господарства переважно у містах, т.к. міста мають безліч функцій, особливо у невиробничій сфері, вони повніше задовольняють запити людей, мають розвинену інфраструктуру та забезпечують доступ до сховищ інформації.

Половина населення світу живе у містах. Понад 30 міст світу мають населення понад 5 млн осіб.

3). «Розповзання» міст, розширення їхньої території. Це відбувається тоді, коли навколо великих міст (столиць, промислових та портових центрів) виникають пояси міст – супутників. Такі утвори називаються міськими агломераціями. Їхнє некероване зростання дуже турбує вчених, які займаються цією проблемою.

Найбільші міські агломерації склалися навколо Мехіко, Сан-Паулу, Токіо та Нью-Йорка.

Умовні рівні урбанізації:

SYMBOL 168 f «Symbol» s 10h Низький рівень урбанізації — менше 20%;

SYMBOL 168 f «Symbol» s 10 h Середній рівень урбанізації — від 20% до 50%;

SYMBOL 168 f «Symbol» s 10h Високий рівень урбанізації — від 50% до 72%;

SYMBOL 168 f «Symbol» s 10 h Дуже високий рівень урбанізації — понад 72%.

Слабоурбанізовані країни — Західна та Східна Африка, Мадагаскар та деякі країни Азії.

Середньоурбанізовані країни – Болівія, Африка, Азія.

Високоурбанізовані країни – СНД, Європа, Північна Америка, ПАР, Австралія, Південна Америка.

Темпи урбанізації залежать від рівня економічного розвитку.. У більшості економічно розвинених країнах, де урбанізація досягла досить високого рівня, процес взято під контроль, і частка міського населення не збільшується, а навіть трохи зменшується. Але урбанізація продовжує зростати вглиб, набуваючи нових форм.

У країнах, що розвиваються, урбанізація продовжує зростати вшир, а міське населення швидко збільшується. Це явище отримало назву міського вибуху та продовжує залишатися неконтрольованим. Проте зростання населення міст у цих регіонах набагато випереджає їхній реальний розвиток.

У низці міжнародних документів ( зокрема, у резолюції Міжнародного банку Реконструкції та Розвитку ) йдеться про кризу урбанізації у країнах. Але вона продовжує залишатися здебільшого стихійною та невпорядкованою.

Для стабілізації процесу урбанізації необхідно, щоб відбувався частковий відтік населення із міста до сільських районів, що призведе до розвантаження міст та збільшення товарообігу між селом та містом.

Ймовірно, Ви знаєте про так звану «проблему великих міст», яка займає значну площу землі. Як один із шляхів вирішення цієї проблеми будуються та проектуються надвисокі будівлі. Висуваються також напівфантастичні проекти спорудження підземних міст, плавучих міст, підводних міст, міст-конусів, міст-дерев, міст-веж, міст-воронок, міст-мостів тощо.

Інший спосіб розвантаження великих міст пропонують аргентинські вчені. Ще недавно широко обговорювався проект перенесення столиці Аргентини з Буенос-Айресу до В’єдму. На користь цього наводилося кілька факторів.

По-перше, буде розвантажено Буенос-Айрес, тому що в тримільйонній агломерації Великого Буенос-Айреса зосереджена майже 1/10 частина всього населення країни; це як адміністративна, а й промислова столиця країни, і навіть найбільший порт. По-друге, розвиток нового центру сприяло б освоєнню Патагонії, а як наслідок, відтоку населення з Буенос-Айреса в провінцію, більш рівномірному розподілу населення територією країни, що призведе до зниження рівня урбанізації та контролю її процесу.

У наші дні урбанізація стала одним із основних факторів забруднення навколишнього середовища. Саме з нею пов’язано понад 75% від загального обсягу забруднення. Великі міста суттєво впливають на екологічну обстановку цього регіону. Жителі називають їх «смогополісами».

За даними хімічних досліджень, провалених суспільством «Greenpeace», шлейф забруднюючого та теплового впливу великих міст простежується на відстань до 50 км, охоплюючи площу в 800 — 1000 квадратних кілометрів.

Останнім часом офіційні органи та громадськість економічно розвинених країн вживають різних заходів щодо охорони та покращення міського середовища. Однак країни, що розвиваються, в умовах крайньої нестачі коштів не можуть забезпечити не тільки перехід до маловідходних технологій, а й будівництво переробних вторсировини комбінатів.

В економічно розвинених країнах робляться великі зусилля щодо регулювання процесу урбанізації, управлінню ім. У цій роботі, яка нерідко здійснюється методом спроб і помилок, беруть участь демографи, екологи, географи, економісти, соціологи, загалом усі, кому небайдуже майбутнє всього людства. Поки що люди не керують процесом урбанізації, але для людини немає нічого неможливого, і незабаром урбанізація буде взята під контроль.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *