Банкрутство підприємства 8
Тести та шпаргалки

Банкрутство підприємства 8


Банкрутом є підприємство, коштів та майна якого не вистачає для погашення всіх боргів. Стосовно такого підприємства Арбітражний суд може запровадити провадження у справі про банкрутство.

Процедури банкрутства є складними як юридично, так і економічно. Нещодавні значні зміни в законодавстві про банкрутство ускладнили і без того непросту ситуацію. Тільки за допомогою досвідчених фахівців можна відстояти свої інтереси як перед кредитором, стягнення заборгованості якого стає проблематичним, так і перед боржником, якому важко відновити платоспроможність.

У банкрутстві є дві основні сторони — боржник і кредитор (кредитори), інтереси яких, звичайно, не збігаються.

Навіщо боржнику банкрутство?

— погашати кредиторську заборгованість із значним дисконтом;

— змінити керівництво підприємства;

— «очистити» підприємство від сумнівних боргів;

— уникнути кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати боргів;

— ліквідувати підприємство з боргами єдиним законним способом.

Чому банкрутує кредитора?

— часто процедура банкрутства є єдиним способом стягнути заборгованість з «вмираючого» підприємства;

— можливість придбання підприємства-боржника за ціною нижче ринкової;

— можливість законно списати заборгованість підприємства-боржника як безнадійну;

— зміна «неприємного» керівництва підприємства-боржника.

*Кредитори — це особи, які мають певні права та вимоги, які безпосередньо пов’язані з боржником. Для будь-яких інших або грошових зобов’язань. Наприклад, пов’язані зі сплатою обов’язкових платежів, погашенням вихідної допомоги та нарахуванням заробітної плати громадянам, які працюють за контрактом. Майте на увазі, що до кредиторів належать уповноважені органи та конкурсні кредитори.

Визнання боржника неплатоспроможним (банкрутом) на сьогодні є єдиним законним способом припинення (погашення) усіх боргів організації, яка не може задовольнити вимоги кредиторів (неплатоспроможність підприємства). Процедура банкрутства є абсолютно законною; юридична процедураяка спрямована на цивілізоване вирішення питань виходу з бізнесу структури, яка виявилася неспроможною ефективно здійснювати підприємницьку діяльність, у тому числі відповідати за борги.

Особливе місце у справах про банкрутство займає банкрутство банків та інших кредитних установ, оскільки склад кредиторів цих установ, як правило, є масовим (вкладники — фізичні та юридичні особи; банки — за позиками та позиками, раніше наданими банку-банкрута; податкові органи — зі сплати податків та інших обов’язкових платежів, працівники банку — з виплати заробітної плати та відшкодування шкоди тощо тощо), тому питання неплатоспроможності банку мають певну складність.

Для порушення справи про неспроможність (банкрутство) кредитор повинен мати на руках рішення суду, що набрало законної сили та не виконане в рамках виконавчого провадження, що встановлює право кредитора на боржника. Під виконавчим провадженням розуміють примусове стягнення заборгованості з боржника через службу судових приставів.

Законодавство виділяє такі стадії банкрутства:

  • спостереження,

  • фінансове оздоровлення (або реорганізація підприємства),

  • зовнішнє управління та процедури банкрутства.

На будь-якому з цих етапів, аж до прийняття судом рішення про визнання боржника банкрутом та про виключення запису організації-боржника з реєстру юридичних осіб, може бути укладено мирову угоду. Умови мирової угоди можуть бути абсолютно різними, виходячи з компромісу, досягнутого зацікавленими сторонами: це може бути і розстрочка/відстрочка погашення боргу, і часткове прощення боргу, і перетворення боргового зобов’язання в інше зобов’язання.

Рішення про визнання боржника банкрутом приймається лише судом на підставі звітів арбітражного (конкурсного) керуючого та рішень зборів кредиторів.

…………………………………………………………………………………………………………………………

Однією з явних ознак банкрутства є така обставина:
Юридична особа не розрахувалася з кредитором вчасно, за певними зобов’язаннями, з кредитором за зобов’язанням, незалежно від цього заборгованість перед громадянином становить 10 000 руб., а перед юридичною особою 100 000 руб.
Фактично, якщо певне підприємство почало проявляти явні ознаки банкрутства, то його керівництво зобов’язане повідомити про це засновників. А вони, у свою чергу, повинні діяти дуже швидко, щоб запобігти неплатоспроможності та відновити платоспроможність підприємства.
Ці «оперативні заходи» називаються досудовими чистками.

Для запобігання банкрутству підприємству цілком можливо надається певна підтримка. Наприклад: фінансовий.
Такий вид допомоги можуть надавати засновники боржника або треті особи в міру необхідності погашення боргових зобов’язань та платежів для відновлення його платоспроможності.
Всю суму боргів перед кредиторами умовно поділяють на дві групи.

Перша група містить: обов’язкові платежі та грошові зобов’язання, що виникли до визнання боржника банкрутом. Відповідно, ці суми входять до спектру вимог кредиторів.


Друга група складається з: поточні платежі та фінансові зобов’язання, що виникли після подання заяви. Вони не внесені до реєстру вимог кредиторів.

Кризовий менеджмент — процес застосування форм, методів і процедур, спрямованих на соціально-економічне покращення фінансово-господарської діяльності фізичної особи; підприємецьпідприємства, промисловості, створення та розвиток умов для подолання кризи. Головний кризияким підпорядкована фінансово-господарська діяльність суб’єктів господарювання, розглядаються стратегічна криза, тактична криза і криза платоспроможності.

Кризові фактори

До виникнення кризи на рівні суб’єктів господарювання призводять такі фактори:

  • зовнішні чинники — незбалансованість монетарної та фіскальної політики, незадовільна структура доходи і витрати населення, нестабільність у функціонуванні основних політико-правових інститутів, відставання в науково-технічному розвитку, конкуренція;

  • внутрішні фактори — помилки у виробничій, фінансовій, маркетинговій стратегії, нераціональне використання ресурсів, непрофесійність управління, низький рівень організаційної та корпоративної культури.

]Напрями антикризового управління

Основними напрямами антикризового управління на рівні суб’єкта господарювання вважаються постійний моніторинг фінансово-економічного стану підприємства, розробка нових управлінських, фінансово-маркетингових стратегій, зниження постійних і змінних витрат, зниження постійних і змінних витрат. підвищення продуктивності праці, залучення коштів засновників, посилення мотивації персоналу.

Заходи на регіональному або федеральному рівні включають коригування фінансової, економічної, соціальної, науково-технічної, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, виявлення та прогнозування внутрішніх і зовнішніх загроз економічній стабільності, розробку комплексу оперативних і стратегічних заходів для подолання негативних наслідків. фактори, посилення контролю, правопорядку, дотримання законодавства

Санкція лат. sanctio — найсуворіший указ)

  1. Санкція — елемент правова нормаяка встановлює несприятливі наслідки невиконання вимог, передбачених цією нормою.

  2. Правова санкція — це захід впливу, до якого застосовується кривдник і спричиняє для нього несприятливі наслідки.

  3. Санкція — акт дозволу, затвердження, вираження згоди офіційний із запропонованими діями, рішеннями;

    1. в кримінально-процесуального права санкція — дозвіл (згода) прокурора на проведення дізнавачем, слідчим процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень (пункт 39 статті 5 Кримінально-процесуальний кодекс Російської Федерації).

САНКЦІЯ (від лат. sanctio — найсуворіше рішення),

1) міра впливу, найважливіший засіб соціального контролю. Розрізняють негативні санкції проти відхилень від соціальних норм і позитивні санкції, які стимулюють відхилення від норм, схвалені громадськістю або групою.

2) До порушника встановлених норм і правил застосовано державний захід

3) Частина правової норми, що містить вказівку на заходи державного впливу щодо порушника цієї норми.

4) У міжнародному праві заходи впливу, що застосовуються до держави у разі порушення нею міжнародних зобов’язань або норм міжнародного права. 5) Затвердження чого-небудь вищою інстанцією, дозвіл.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *