Багатозначні слова та їх вживання
Реферати

Багатозначні слова та їх вживання


Слово може мати більше одного значення. Так, слово «серп» справа:

1) ручний сільськогосподарський інструмент у вигляді сильно вигнутого ножа з дрібними зубцями для різання круп, наприклад: колоски на полі під серпами лежать жовтими рядами (М.Ю.Лермонтов);

2) щось, що має форму такого предмета, наприклад: з-за хмар показався серп місяця.

слово «розтопити» справа:

3) перетворюються на воду під впливом тепла, наприклад: вже тане сніг, біжать струмки (А. Плещеєв);

4) худнути, в’янути, наприклад: сусідка Танюша щодня танула;

5) зникають, поступово розвіяючись у повітрі, наприклад: на небі тануть хмари;

6) зменшення кількості, кількості, обсягу, наприклад: желе тануло на очах.

Наявність слова з кількома взаємопов’язаними значеннями називається двозначність. Це можливо тому, що явища зазвичай мають певні спільні властивості, ознаки, що дає можливість використовувати одне й те саме слово для назви таких явищ.

Багатозначне слово має пряме й переносне значення. прямий значення безпосередньо вказує на явища навколишнього світу і не мотивується іншими значеннями цього слова.

Портативний Значення семантично пов’язане з безпосереднім і мотивоване ним. Наприклад, слово «хмара«справа:

1) велика хмара, що загрожує дощем, снігом, громом, наприклад: хмара перетворилася на білу хмару, що повільно пливла над нами;

2) щільна, рухома маса, багато чого-небудь, наприклад: зі свистом злетіла хмара стріл (А. С. Пушкін);

3) щось загрозливе, похмуре, наприклад: Знову хмари зібралися наді мною. (М.Л.Гаспаров).

У першому прикладі слово хмара має пряме значення, в решті — переносне.

Багатозначність слова, його здатність вживатися в переносних значеннях широко використовується письменниками та публіцистами як стилістичний засіб, що підсилює образність мовлення, що дозволяє яскравіше і чіткіше представити описані явища, наприклад: крізь великі вікна падало на підлогу сріблясте світло повного місяця; розлилася річка. (Л. Н. Толстой).

Для більшої виразності мовлення автори також можуть навмисно порівнювати, зіштовхувати різні значення слів, наприклад: ввечері у мене вечір; тільки одне засмучує до сліз: серце — на літо, роки — на мороз…

Цей прийом явного чи неявного зіставлення прямого і переносного значень слів часто використовується в назвах творів, наприклад: «Батьки і сини» І.С.Тургенєва, «Гроза» А.Н.Островського, «Обрив» І.А.Гончарова, « Воскресіння» Л. Н. Толстого.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *