«Архітектури Судів»
Химия

«Архітектури Судів»


АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНІ ТИПИ СУДІВ

Архітектурно-конструктивний тип судна визначається його зовнішньою формою, і навіть числом палуб основного корпусу. Зовнішня форма судна залежить від форми основного корпусу; числа розташування та форми надбудов та рубок; розташування основних механізмів та форми димових труб; типу та розташування вантажного пристрою, рангоута (щогл) і так далі.

форма основного корпусу

Форма основного корпусу характеризується формою штевней, формою лінії сідловатості і кільової лінії, обводами кормового краю, що визначаються кількістю гребних гвинтів і так далі. На схемі 1 показані найбільш поширені форми носового краю морських суден.

clip_image001
Типові форми носового краю морських суден: а – звичайний ніс транспортного судна із прямим похилим форштевнем; б – ніс судна льодового плавання; в – ніс криголама; г – кліперський ніс із бульбою швидкохідного круїзного лайнера; д – бульбоподібний ніс нафтоналивного танкера; е – ложкоподібний ніс рибопромислового судна;

У звичайних морських суден форштевень прямий, з нахилом вперед. Це надає формі корпусу стрімкості, покращує схожість судна на хвилю і зменшує заливність палуби. Транспортні судна льодового плавання, а також деякі буксири мають так звану «напівкриголамну» форму носового краю – з нахилом форштевня в підводній частині на 40-50° та з майже вертикальною надводною частиною форштевня. Нахил форштевня в підводній частині покращує умови плавання в битому льоду, а майже вертикальний форштевень у надводній частині дозволяє слідувати судну за криголам при проведенні через крижані поля, упираючись носом у спеціальну виїмку в кормі криголама. Для поліпшення льодових якостей спеціальних криголамів їх форштевень у підводній частині виконують із великим нахилом близько 25-30°.

На швидкохідних пасажирських лайнерах, а також на швидкохідних суднах носовий край має бульбоподібну форму в підводній частині та кліперські утворення у надводній. Наявність бульба зменшує хвилеутворення та сприяє зменшенню опору води руху судна, а кліперський ніс дозволяє отримати більш стрімку форму та зменшує заливність палуби назва «кліперський» перейшла від вітрильних кораблів – кліперів, які мали аналогічну форму форштевня.

Останніми роками бульбова форма носа широко застосовується на танкерах і суховантажах із помірними швидкостями ходу. У цих суден, що мають повні утворення корпусу, бульб у носі дозволяє загострити носові ватерлінії та районі кільватерної лінії та зменшити тим самим опір форми.

У невеликих рибальських суден (траулерів, сейнерів) форштевень має зазвичай округлу «ложкообразную» форму.

Форма кормового краю морських суден

Форма кормового краю морських суден може бути різною, проте найчастіше зустрічаються крейсерська, звичайна і транцева корми (схема 2).

clip_image002
типові форми кормового краю морських суден: а – крейсерська корма; б — звичайна корма з підзором; в – транцева корма;

Для морських швидкохідних суден (вантажних, пасажирських та інших типів) найбільш характерна крейсерська корма. Звичайна корма з підзором характерна для тихохідних та річкових суден, транцева – для спеціальних суден, швидкохідних катерів тощо кораблів.

Форма кормового краю значною мірою залежить від кількості гребних гвинтів. У одногвинтового судна в кормі в діаметральній площині в районі розташування гвинта робиться досить великий виріз, або вікно, в ахтерштевні. У двогвинтового судна обводи у кормі також мають забезпечувати розміщення гребних гвинтів. Тому коли говорять про архітектурний тип судна, обов’язково вказують скільки гребних гвинтів воно має. Форму підводної частини корми характеризує також форма і протяжність дейдвуда — вузького краю корпусу, в яку переходить кільова балка.

Сідловатість верхньої палуби – це плавний підйом палуби від міделя в ніс та в корму – сприяє зменшенню заливності та збільшення запасу плавучості у носі та в кормі, а також впливає і на зовнішній вигляд судна. Розрізняють судна зі стандартною сідловатістю, що визначається за правилами про вантажну марку, судна зі зменшеною або збільшеною сідловатістю та судна без сідловатості. До останніх відносяться всі річкові судна, а також високобортні морські судна: великотоннажні танкери, круїзні лайнери і пороми. Іноді сідловатість виконують не плавно, а прямими ділянками зі зломами 2-3 ділянки на половині довжини судна). Завдяки цьому верхня палуба не має подвійної кривизни, що спрощує її виготовлення.

Кільова лінія Більшість судів є горизонтальною прямою. Однак деякі типи суден, наприклад, портові буксири або промислові судна мають похилу кільову лінію, тобто. мають так званий конструктивний диферент на корму. При цьому досягається найкраща поворотливість судна.

число та розташування надбудов

За кількістю та розташуванням надбудов розрізняють такі архітектурні типи судів:

триострівні, що мають три надбудови: бак, середню надбудову та ют. Якщо сума відстаней між надбудовами становить менше 25 відсотків довжини судна, таке судно називають колодязним;

двоострівні, що мають дві надбудови, найчастіше бак і ють. Ці судна також можуть мати подовжений бак або подовжений ют — у тих випадках, коли середня надбудова зливається з баком або ютом;

одноострівні, що мають одну надбудову — бак або ют;

з суцільною надбудовою, які мають тільки рубки.

Крім перерахованих, зустрічаються квартердічні судна, тобто судна, що мають квартердек – місцеве піднесення верхньої палуби на 0,8-1,2 м у кормовій частині. Квартердічні судна крім квартердека можуть мати будь-які надбудови. В інших країнах велике поширення набув так званийшельтердичний тип судна (Схема 3).

clip_image003
архітектурно-конструктивні типи судів, що відрізняються числом та розташуванням надбудов: а — триострівне судно; б – двоострівне; в – двоострівне з видовженим баком; г — двоостровне з подовженим ютом; д — одноострівне з баком; е – одноострівне з ютом; ж – із суцільною надбудовою; з — гладкопалубне без надбудов; і — квартердічне;

Характерною ознакою, що відрізняється конструктивним типом судна і властивим усім морським судам, є відповідність опади, гранично допустимої за Правилами про вантажну марку, тієї осадки, яка призначена судну при його проектуванні та прийнята у розрахунках міцності корпусу. Якщо проектна осадка відповідає осаді за Правилами, то таке судно називають судном з мінімальним надводним бортом або повнонабірним, якщо воно менше, то – судном з надлишковим надводним бортом.

Архітектурно-конструктивний тип із мінімальним надводним бортом характерний для суден, що перевозять відносно важкі вантажі – ліс, зерно, руду, вугілля тощо. Судна, призначені перевезення легких вантажів, зокрема і шельтердечные, мають надлишковий надводний борт. Судна з мінімальним або надлишковим надводним бортом можуть мати будь-які надбудови.

АРХІТЕКТУРА ЗОВНІШНЬОГО ВИДУ СУДНА

При розробці проекту судна вже в початкових стадіях проектування пліч-о-пліч з конструкторами-суднобудівниками працюють фахівці в галузі суднової архітектури. Їхньою загальною метою є створення найбільш досконалого судна, що відповідає як техніко-експлуатаційним, так і естетичним вимогам. При цьому велика увага приділяється зовнішньому вигляду судна, особливо далекого плавання, тому що за ним судять про досягнення та культуру країни, яку вона представляє.

Велику роль формуванні архітектури судна грає як форма основного корпусу, вибирається, переважно, з експлуатаційно-технічних міркувань, а й форма надбудов, кількість ярусів, форма вирізів у фальшборті, форма і кількість димових труб, фарбування корпусу і надбудов. Завдяки постійному вдосконаленню зовнішніх форм судів у результаті творчої участі фахівців-архітекторів у створенні проектів нових судів, зовнішній вигляд сучасних судів відрізняється динамічністю, стрімкістю форм та відповідає особливостям, характерним для сучасної архітектури.

пасажирський лайнер будівлі 1930-х років
clip_image004

пасажирський лайнер споруди 1990-х років
clip_image005

Надбудови та рубки нових суден мають обтічні форми, вирізи у фальшборті нахилені вперед, протяжність рубок, залежно від кількості ярусів, приймають наскільки можна так, щоб силует судна був динамічним.

вид сучасного океанського пасажирського лайнера
clip_image006

Перехідним кницям від бака до фальшборту та козирку в носі надається подовжена форма, димової труби – конусоподібна, з нахилом верхньої частини та округлим зрізом. На багатьох дизельних суднах трубу об’єднують із сигнальною щоглою; нерідко встановлюють дві труби, що стоять поруч, що дозволяє зручніше розташувати димарі і дає великі вигоди, особливо для океанських суден, що мають велику ширину, — супертанкерів, пасажирських лайнерів тощо.

танкер із двома парними трубами
clip_image007

На архітектуру судна впливає також місце розташування машинного відділення по довжині, так як це визначає розташування основної житлової надбудови і димової труби. Якщо для суден, що будувалися до початку 50-х років, було характерне середнє розташування машинного відділення, то на сучасних морських транспортних суднах частіше зустрічається або зсунуте в корму від міделя, так зване «проміжне» або чисто кормове розташування (схема 4).

clip_image008
середнє (а), проміжне (б) та кормове (в) розташування машинного відділення та основної житлової надбудови

В даний час практично всі наливні судна та судна для перевезення навалочних вантажів мають кормове розташування машинного відділення та житлової надбудови. Розміщення машини в кормі дає істотні переваги:

вивільняє зручні розміщення вантажу обсяги у середній частині корпуса;
— зменшує кубатуру корпусу, яку займає під машинне відділення; – скорочує довжину валопровода, отже, знижує його вагу, тобто. збільшує корисну вантажопідйомність судна;
— виключає необхідність передбачати тунель валу з району машинного відділення в корму для розміщення та обслуговування валопроводу. Такий тунель, прокладений через вантажні трюми, на судах із середнім розташуванням машинного відділення зменшує корисну кубатуру трюмів та створює незручності під час виконання вантажних операцій.

Проте чисто кормове розташування машинного відділення та житлової надбудови ускладнює умови удифферентовки, погіршує умови житла, збільшує «мертву зону» видимості в носі, збільшує довжину машинного відділення та інше. Тому питання про вибір того чи іншого архітектурного типу вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням призначення та особливостей експлуатації судна і навіть серед нових суден зустрічаються судна не лише з кормовим та проміжним, але й із середнім розташуванням машинного відділення.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *