Античний світ - скачати безкоштовно
Химия

Античний світ — скачати безкоштовно


Завантажити реферат: Античний світ

Античним (від латинського слова «антиквус» — стародавній) світом називають групу держав, що склалися в давнину на узбережжі Середземного моря. Найважливішими серед них були міста-держави, створені грецькими племенами, та союз міст стародавньої Італії, очолюваний Римом.

Їхня висока культура лягла в основу подальшого культурного розвитку європейських народів.

Грецькі мислителі та вчені, використавши досягнення давньосхідної науки та багато в чому перевершивши своїх вчителів, заклали основи наукових знань та дали назви різним галузям науки. Наприклад, граматика – наука про правила письма, арифметика – наука про числа, географія – опис землі, тощо. Твори грецьких істориків, географів, філософів, поетів перекладені багатьма мовами світу. Від латинської мови, мови римлян, походить багато європейських мов. У російській мові налічуються тисячі давньогрецьких та латинських слів. Грецька та латинська писемність лягли в основу сучасної писемності. З грецького алфавіту виникла слов’янська, а потім і російська. Латинським алфавітом користуються багато народів світу.

У Греції вперше з’явився театр. Безсмертні пам’ятники грецької скульптури та архітектури.

Римська поезія мала великий вплив на багатьох поетів європейських народів, у т.ч. і таких видатних російських поетів, як Г.Р.Державин, А.С.Пушкін та інших.

Без знання історії Древньої Греції та Риму, без уявлення про основні риси античної культури сучасна людина не може повною мірою зрозуміти та оцінити культурні скарби, створені людством.

Від часу розквіту давньогрецького мистецтва нас відокремлюють дві з половиною тисячі років. Але сила та слава античного мистецтва виявилася вічною. Античність залишилася і вічною школою художників. Майстри знову і знову звертаються до образів античності, розгадуючи таємницю гармонії.

Стародавня Греція — клаптик землі у басейні Середземномор’я, все населення якого не перевищувало, ймовірно, двохсот — трьохсот тисяч людей. І в цьому маленькому світку народилася і розквітла гігантська духовна культура, яка не постаріла навіть через тисячоліття.

Ще сто років тому історію Греції розпочинали з XII століття до н. І хоча в історичних оповідях та піснях-поемах початку I тисячоліття до н.е. розповідалося про древні царства і подвиги героїв на той час, багато вчених вважали це поетичним вигадкою і відносили до галузі міфології.

Перелом стався, коли у багатьох місцях Греції стали відкривати пам’ятники давніші, ніж залишки класичного періоду. Німецький археолог Генріх Шліман розкопав на території турецького села Гіссарлик руїни легендарної Трої. Розкопки інших вчених у Мікенах, на островах Родос і Фере підтвердили уявлення про існування великої цивілізації, яка передувала класичній еллінській, і відсунули грецьку історію ще далі в глибину століть.

Центром раннього етапу античності (кінець III та середина II тисячоліття до н.е.) був Крит, а трохи пізніше — та частина грецького материка, де знаходиться місто Мікени. У цілому нині культуру цього періоду (приблизно XY століття е.) називають
КРИТО — МІКЕНСЬКОЇ.

У ній ще багато незрозумілого для істориків. Досі не зовсім розшифровані критські письмена. Тільки ймовірні відповіді даються на запитання: що це були за люди, до якої етнічної групи вони належать, який був їхній суспільний устрій тощо?

Частина вчених вважає, що на Криті існувала рабовласницька монархія. Інші вважають, що там було ще родове, докласове суспільство на кшталт військової демократії з вождем на чолі.

Резиденцією верховного правителя Криту був Кносс, місто поблизу північного узбережжя острова.

У 1900 р. видатний англійський археолог А. Еванс розпочав розкопки м. Кносса. Йому вдалося відкрити великий палац, збудований наприкінці III тисячоліття до н.е. і повністю перебудований близько 1700 до н.е.

Кноський палац змусив згадати грецький міф про ЛАБІРІНТ. Згідно з міфом, на Криті колись царював правитель МІНОС. Він мав підземний палац — Лабіринт з такими заплутаними ходами, що ніхто не міг звідти вибратися. Там мешкало чудовисько МІНОТАВР — напівбик-напівлюдина. Щороку Мінос віддавав йому на поживу кількох юнаків та дівчат. Афінському герою Тесеєві вдалося вбити Мінотавра і самому вийти з Лабіринту за допомогою клубка ниток, прив’язавши кінчик біля входу і потім поступово розмотуючи його.

Начебто просто казка. Але розкопки показали, що виявляється лабіринт дійсно існував. Сказання про жахливий бик теж мало історичну основу: на покритих фресками стінах Лабіринту, а також на кам’яних і золотих посудинах палацу постійно зустрічаються зображення бика.

Пізніше палаци, подібні до Кносського, були відкриті в інших місцях Криту. Можна було зробити висновок, що вже з ХХІІ століття до н. на Криті існували ранньокласові держави. Особливої ​​могутності та культурного розквіту критське суспільство досягло у XYIII – XY століттях до н.е.

Розкопки на Криті та в Мікенах показали зв’язок двох культур. Виникло поняття КРИТО-МІКЕНСЬКОЇ культури. Стало ясно, що це була цивілізація епохи бронзи з розвиненим суспільним устроєм, з високим рівнем техніки та культури.

В 1952 вдалося прочитати і частина знайдених при розкопках документів. Це зробили англійські вчені М.Вентріс та Дж.Чедвік. Виявилося, що вони написані однією з ранніх діалектів грецької мови.

Відкриття цієї писемності склало цілу епоху у вивченні найдавнішої цивілізації Греції, показавши, як багато правди таїлося в легендах та переказах.

Критські міста та палаци були зруйновані в середині II тисячоліття до н.е. внаслідок виверження вулкана на острові Санторін в Егейському морі та викликаного ним землетрусу.

Панування в Егейському басейні перейшло до ахейців, що жили в містах-фортецях материкової Греції.

Критської культури не стало, але ще близько трьох століть близька їй мікенський культура існувала на грецькому материку.

Список використаної літератури при написанні реферату

1. С.І.Ковальов «Історія Риму», Изд. Університет ім. А.А.Жданова, Л., 1948

2. І.М.Дьякова «Історія древнього світу», Изд. «Наука», М., 1989

3. В.Д.Неронова «Етруські міста-держави в Італії», Изд. «Наука», М., 1989

4. Н.А.Дмитрієва «Коротка історія мистецтв», Изд. «Мистецтво», М., 1988 р.

5. Міфи народів світу, тт. I, II, Вид. «Радянська енциклопедія», М., 1982

6. ДЕ, «З історії людського суспільства», т.8, вид. «Педагогіка», М., 1975

7. ДЕ, «Мистецтво», т.12, вид. «Педагогіка», М., 1977

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *