Анатомічний аналіз становища – випад у фехтуванні
Химия

Анатомічний аналіз становища – випад у фехтуванні


МІНІСТЕРСТВО СПОРТУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

Федеральна державна освітня установа

вищої професійної освіти

РОСІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ, СПОРТУ, МОЛОДІ та ТУРИЗМУ

Інститут підвищення кваліфікації та професійної перепідготовки кадрів

РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

Анатомічний аналіз становища – випад у фехтуванні

Виконав: слухач ІПК та ППК

група №39

Іванов Михайло

Москва 2015

Короткий опис положення

Випад — рух фехтувальника вперед з бойової стійки поштовхом ззаду ноги, що стоїть, і подальшою опорою на виставлену вперед стоячу ногу. У кінцевому положенні випаду:

— Тулуб, в основному, зберігає вертикальне положення;

— нога, що стоїть попереду, зігнута в коліні, коліно знаходиться над стопою;

— ззаду стояча нога повністю випрямлена;

— стопи щільно притиснуті до підлоги;

— озброєна рука випрямлена, кисть звернена вгору-всередину;

— неозброєна рука випрямлена, знаходиться в площині тіла, становлячи продовження лінії плечей, долоня з розпрямленими пальцями звернена вгору-всередину.

clip_image002

Характеристика становища випаду з погляду механіки

1. Чинні сили.

Сила тяжіння – спрямована вниз.

Сила реакції опори – спрямована нагору, вздовж нижніх кінцівок.

Вага зброї – сила спрямована вниз та компенсується силою скорочення м’язів.

clip_image004

Внутрішні сили – пасивні (сила еластичної тяги м’яких тканин (зв’язок, суглобових сумок, фасцій, м’язів та ін.), що виникла при їх розтягуванні, сила опору кісток, хрящів, а також сила молекулярного зчеплення синовіальної рідини, що знаходиться в порожнині суглобів; сила скорочення м’язів.

2. Становище загального центру тяжкості.

Загальний центр важкості розташований над площею опори. Його вертикальна проекція дещо зміщена у бік ноги, що стоїть попереду.

3. Площа опори.

Площа опори утворюється площею підошовної поверхні стоп та поверхні між ними.

4. Вид рівноваги тіла та ступінь його стійкості.

Положення випаду обмежено стійке — ОЦТ лежить вище за площу опори. Стійкість у сагітальній площині вище, ніж стійкість у передній площині. По відношенню до опорної поверхні — положення тіла з нижньою опорою. Становище тіла – асиметричне.

clip_image005

clip_image007

Робота опорно-рухового апарату

Положення окремих ланок тіла у суглобах

Групи м’язів, що забезпечують це положення

Вид роботи м’язів

(утримує, долає, поступається,

балістична)

Голова: шийний відділ хребта максимально випрямлений, голова повернена вправо.

Довгий м’яз

Ліва грудинно-ключично-соскоподібний м’яз, праві сходові м’язи, правий трапецієподібний м’яз.

Утримуюча робота

Верхні кінцівки

Права кінцівка:

— зігнута та відведена у плечовому суглобі

— випрямлена в ліктьовому суглобі

— передпліччя зупинено

— наведена та супінована у променево-зап’ястковому суглобі

— великий палець приведений до долоні, решта 4 пальців зігнута

Ліва кінцівка:

— зігнута та відведена у плечовому суглобі

— випрямлена в ліктьовому суглобі

— передпліччя зупинено

— випрямлена в променево-зап’ястковому суглобі

— пальці випрямлені

Великий грудний м’яз, двоголовий м’яз плеча, клювовидно-плечовий м’яз, дельтовидний м’яз, надостязковий м’яз

Триголовий м’яз плеча, ліктьовий м’яз

Двоголовий м’яз плеча, м’яз-супінотор, плечепроменевий м’яз

Ліктьовий згинач зап’ястя, ліктьовий розгинач зап’ястя

Поверхневий і глибокий згинач пальців, довгий згинач великого пальця, м’язи піднесення великого пальця

Великий грудний м’яз, двоголовий м’яз плеча, клювовидно-плечовий м’яз, дельтовидний м’яз, надостязковий м’яз

Триголовий м’яз плеча, ліктьовий м’яз

Двоголовий м’яз плеча, м’яз-супінатор, плечепроменевий м’яз

М’язи згиначі та розгиначі пензля

Розгинач пальців, довгий і короткий розгинач великого пальця, розгинач вказівного пальця та мізинця

Утримуюча робота

Утримуюча робота

Тулуб: випрямлено, розгорнуто вліво

Зовнішній косий м’яз живота, внутрішній косий м’яз живота, здухвинно-поперековий м’яз, поперечно-остистий м’яз.

Утримуюча робота

Нижні кінцівки

Права кінцівка:

— зігнута та відведена в тазостегновому суглобі

— зігнута в колінному суглобі

— зігнута в гомілковостопному суглобі

Ліва кінцівка:

— відведена в тазостегновому суглобі

— випрямлена в колінному суглобі

— зігнута та наведена в гомілковостопному суглобі

Великий сідничний м’яз, двоголовий м’яз стегна, напівсухожильний м’яз, напівперетинчастий м’яз, великий м’яз, що призводить; сідничні м’язи, грушоподібний м’яз, напружувач широкої фасції стегна

Чотириголовий м’яз стегна

Передня великогомілкова, довгий розгинач пальців, довгий розгинач великого пальця

Сідничні м’язи, грушоподібний м’яз, напружувач широкої фасції стегна

Чотириголовий м’яз стегна

Передня великогомілкова, довгий розгинач пальців, довгий розгинач великого пальця; передній і задній великогомілкові м’язи

Утримуюча робота

Утримуюча робота

Особливості механізму зовнішнього дихання.

Зміна положення та розмірів грудної клітки: рух відбувається на видиху, грудна клітка знаходиться у розтягнутому стані, міжреберні проміжки розширені.

Зміна положення та розмірів діафрагми: м’язи живота розтягнуті та напружені, це ускладнює рух діафрагми, вона перебуває у положенні видиху.

Тип дихання: черевний.

Вплив цього положення на організм:

На кістки та їх сполуки: розвиває еластичні властивості зв’язкового апарату суглобів кінцівок (насамперед нижніх). У той же час, при виконанні випаду велике навантаження припадає на колінні суглоби та підколінні сухожилля. При довгих випадах, крім того, підвищується ризик отримання розтягування зв’язок у пахвинній ділянці.

На м’язи: випад зміцнює, насамперед, чотириголові м’язи стегна та сідничні м’язи, а також напівсухожильні м’язи, напівперетинчасті м’язи та двоголові м’язи стегна. Чим довший випад, тим більше навантаження на сідничні м’язи, що коротше, тим більше навантаження переноситься на чотириголові м’язи стегна.

Висновки та практичні рекомендації:

— Випад розвиває еластичність м’язів нижніх кінцівок;

— Розвиває силу м’язів нижніх кінцівок;

— рекомендується проводити інтенсивну розминку перед виконанням випаду;

— Рекомендується поступово збільшувати «глибину» виконання випаду.

Список літератури:

1. Іваницький М. Ф. Анатомія людини (з основами динамічної та спортивної морфології). М: Олімпія, 2008. — 624 с.

2. Фехтування. Підручник для ін-тів фізичної культури. За редакцією Тишлера Д.А. М., «ФіС», 1978. — 336 с.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *