Алегоричний характер контрасту та образів-персонажів вірша І. Франка «Каменярі»
Реферати

Алегоричний характер контрасту та образів-персонажів вірша І. Франка «Каменярі»


Верш «Каменярі» — шедевр молодого І. Франка, який протистоїть начитаності масштабу символіки, реалістичності й конкретності всіх деталей. 1. Франко переміг мрію показати страшну силу реакції і мужність борців за соціальну справедливість. У статті «Каменярі» письменник писав: «У поезії, як слід в алегорії, не вказано жодної години, жодного місяця, а все дія подається як сон».

У дивовижному сні герой поезії розсипає, як тисячі каменів, своїми молотами, розбиваючи темний гранітний скелет. Яма заливає виглядом, на чолі — слідом за стражданням, але камені черпають силу і оголюються в звуках голосу, що лунає з вогню:

Побийте цей камінь! Нехай ні тепла, ні холоду

Не крути вас!

Заради людського щастя герої поезії готові пожертвувати власним життям. Ніщо не може розкрутити їх на дорозі до нового життя, бо сморід смердить:

Що вже йти на це дорогі люди,

Коли ми намагаємося, ми бачимо це всюди,

Наче наші кістки тут гниють під нею.

І зображення каменярів, І зображення скелета вгорі є алегоричними. Гранітна скеля підкреслює темряву, деспотизм, реакцію, а каміння — силу, немов будує, щоб збити несправедливий шлях.

Також у поемі «Каменярі» Іван Франко символічно змальовує дорогу до волі, ніби борець за нове життя прокладається нестерпною практикою. Ця титанічна праця не марна, якщо не смердити, то їхні онуки живуть у якомусь новому світі. Образ каменярів — це символічний образ борців за демократичне суспільство: це і декабристи, і революціонери-демократи — це всі, хто буде їх практикою і пізнанням нового світу. Може, цього і вартий пам’ятник Івану Франкову на його могилі – гранітник з молотом у руці, усе життя письменник боровся за права українців, за свободу думки шкіряного народу.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *