4. Організаційно-економічні фактори розміщення суднобудівного провадження
Химия

4. Організаційно-економічні фактори розміщення суднобудівного провадження


4. Організаційно-економічні фактори розміщення суднобудівного провадження

4.1. Види продукції суднобудування

Суднобудування — галузь виробляє будівництво судів всіх типів та призначень. Будучи складною машинобудівною галуззю виробництва, суднобудування об’єднує як підприємства, здійснюють безпосередню будівництво судів, а й підприємства, які виробляють комплектуючі вироби для суден.
Продукція суднобудівних підприємств (кінцева продукція всієї галузі промисловості) — судна всіх типів та призначень. У зв’язку з великою різноманітністю цивільних типів судів їх прийнято класифікувати за такими ознаками.

4. Організаційно-економічні фактори розміщення суднобудівного провадження

Залежно від типів і технічних показників судів, намічених до будівництва, ведеться проектування і спорудження суднобудівних заводів.
Особливістю основних засобів виробництва суднобудівних підприємств є наявність спеціальних гідротехнічних споруд (стапелів, доків, сліпів, наливних камер, причальних ліній тощо).
У табл. 1 наведено дані про структуру основних фондів суднобудівного та машинобудівного підприємств, з якої видно, що питоме значення споруд у вартості основних фондів на суднобудівних підприємствах приблизно у 10 разів більше, ніж на машинобудівних. Особливістю гідротехнічних споруд на суднобудівних заводах, крім їх високої вартості, є те, що вони значною мірою визначають метод будівництва судів та технічний рівень засобів виробництва суднобудівного підприємства.

Види основних фондів

Питоме значення вартості фондів
підприємств, %

Суднобудівні

Машинобудівні

Будинки

30

34

Споруди

31

3

Обладнання

34

60

Інструмент та інвентар

5

3

Табл. 1. Структура основних фондів суднобудівного та машинобудівного підприємств

4.2. Спеціалізація та її економічна ефективність

Спеціалізація верфей, суднобудівних заводів та підприємств суднобудівного машинобудування має на меті загальну мету — створення умов для ефективного великосерійного виробництва.
Спеціалізація суднобудівних підприємств розвивається у напрямку обмеження кількості типів суден, що одночасно будуються, створення в межах суднобудівного району спеціалізованих допоміжних виробництв, наприклад з малярно-ізоляційних робіт, виготовлення стандартних і нормалізованих або уніфікованих механізмів. Спеціалізація окремих видів допоміжних виробництв супроводжуватиметься підпорядкуванням їхньому основному виробництву. Це дасть змогу підвищити роль спеціалізованих цехів заводу та новостворених спеціалізованих підприємств, запровадити засоби механізації та автоматизації, а також удосконалити управління виробництвом.
Спеціалізоване провадження у суднобудуванні та судновому машинобудуванні порівняно з універсальним виробництвом має підвищену економічну ефективність, яка визначається:

  1. збільшенням обсягу виробництва за повного використання устаткування та інших потужностей;
  2. зниженням трудомісткості та підвищенням продуктивності праці;
  3. зменшенням собівартості спорудження судна;
  4. скороченням виробничого циклу, що у свою чергу знижує витрати на будівництво судна та накладні витрати;
  5. покращенням якості виробів;
  6. можливістю ширшого використання досягнення сучасної науки та техніки та передового досвіду інших підприємств;
  7. підвищенням рівня механізації виробничих процесів, завдяки чому робітники звільняються від тяжкої фізичної праці тощо.

Нижче наведено приклади, що показують, наскільки істотним резервом зниження трудомісткості і собівартості є збільшення серійності своєї продукції спеціалізованих підприємствах. Якщо трудомісткість виготовлення головного танкера вантажопідйомністю 7000 т прийняти за 100%, то трудомісткість, наприклад, 30-го судна становитиме лише 44% від неї. За більшої серійності будівництва економічна ефективність ще більше зросте. При будівництві 120-го буксира, наприклад потужністю 800 к.с. трудомісткість робіт знизилася до 29%. Приблизно так само зменшується собівартість будівництва інших типів судів, що дозволяє знизити витрати на експлуатацію, оскільки зменшуються відрахування на амортизацію судна, які становлять значний відсоток цих витрат.
Масове виробництво комплектуючих виробів на спеціалізованому підприємстві або в цехах заводів забезпечує високий економічний ефект, дозволяючи окупати в короткий час капітальні витрати на підготовку обладнання та оснащення. Наприклад, 1 т фланців, випущених спеціалізованим заводом, що у Приморському краї, становила, умовно, 1700 крб., а витрати на перевезення в Санкт-Петербург по залізниці дорівнювали 100 крб. За 1 т. У той же час виробництво цих фланців на неспеціалізованому підприємстві в Санкт-Петербурзі потреб петербурзьких заводів обходилося в 2500 руб. За 1 т, що було дуже невигідно.
Поглиблення спеціалізації у суднобудуванні та проведення інших раціональних заходів значно підвищили економічну ефективність виробництва на багатьох ділянках суднового машинобудування. Наприклад, трудомісткість виготовлення суднових парових котлів знизилася в 4 рази, допоміжних суднових механізмів — у 2-3 рази, а суднової арматури — у 4-6 разів. Собівартість головних суднових двигунів, що виготовляються великими серіями, знизилася в кілька разів у порівнянні з собівартістю в умовах дрібносерійного виробництва, а собівартість допоміжних механізмів у 3-4 рази, насосів — у 2,8 рази, компресорів у 2-2,5 рази.
Спеціалізоване виготовлення суднового обладнання є значно ефективнішим, ніж виготовлення його на верфі для потреб. Економія від зниження собівартості суднового обладнання при спеціалізованому серійному виробництві значно перевищує додаткові витрати на перевезення виробів, що поставляються в порядку кооперування. У зв’язку з цим виготовлення окремих видів суднового обладнання рульових машин, гідравлічних механізмів, турбонасосів, шпилів, лебідок, гребних валів, суднових меблів, ділових речей (ілюмінаторів, дверей, кришок, арматури) тощо. — має дедалі більше зосереджуватись на заводах, що мають спеціалізовані цехи чи ділянки.
Подальша спеціалізація підприємств має на меті отримання найбільшої економічної ефективності та підвищення випуску суднобудівної продукції високої надійності за найменших витрат. Необхідно домагатися створення спеціалізованих заводів для централізованого виготовлення агрегатів, вузлів та деталей масового застосування та зняття їх з виробництва верфей та заводів суднового машинобудування.

4.3. Виробниче кооперування

У суднобудуванні застосовуються різні види кооперування:

  1. внутрішньорайонне, коли організація виробничих зв’язків між підприємствами здійснюється у межах одного економічного району (наприклад, Ленінградського, Чорноморського та ін.);
  2. міжрайонні — за наявності зв’язків між підприємствами кількох економічних районів;
  3. внутрішньогалузеве, або міжзаводське, кооперування (МЗК) (в одній суднобудівній галузі);
  4. міжгалузеве, що зв’язує підприємства різних галузей, наприклад суднобудівної та машинобудівної.

Ці форми кооперування дозволяють використовувати величезні економічні переваги спеціалізації виробництва.
Застосування кооперування в корпусобудуванні можливе усередині суднобудівної галузі, а й коїться з іншими галузями промисловості (наприклад, кооперування з металургійної промисловістю з виготовлення секцій судів на металургійних підприємствах). Так, для санкт-петербурзьких суднобудівних заводів, за певних умов, доцільно було б виготовляти деякі секції чи окремі конструкції корпусів на Череповецькому металургійному комбінаті. Хороші перспективи для цього з’явилися з введенням в дію Волго-Балтійського каналу. Практика світового суднобудування підтверджує можливість цієї форми кооперування. Наприклад, у період здійснення великої суднобудівної програми воєнного часу (1939—1944 рр.) суднові конструкції виготовлялися на металургійних заводах Бірмінгема і доставлялися водним шляхом і автотранспортом на суднобудівні підприємства, що у Новому Орлеані, з відривом 360 миль.
Кооперування суднобудівних заводів з металургійними підприємствами виключає перевезення тієї частини матеріалів, що йде у відходи при виготовленні секцій та конструкцій (відходи іноді досягають 20% від загальної ваги металу, що споживається в суднобудуванні). Аналогічно може успішно здійснюватися постачання деяких видів суднового обладнання, змонтованого в блоках.

4. Організаційно-економічні фактори розміщення суднобудівного провадження

Табл. 2. Зразкова схема виробничого кооперування під час будівництва танкера

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *