Бінарна алгебраїчна операція
Химия

10. Створення планової системи економічних відносин


10. Створення планової системи економічних відносин

Створення планової системи економічних відносин після Другої світової війни у ​​країнах Східної Європи проходило у складній політичній боротьбі, але не супроводжувалося такими економічними потрясіннями як зворотний перехід до системи з механізмом саморегулювання економічного управління. У чому причина складності зворотного переходу? Видима реакція економіки у всіх країнах, які здійснюють перехід від «планової» до «ринкової» системи управління, після відмови від планового регулювання практично однакова — зростання цін, спад виробництва, інфляція, зниження життєвого рівня населення, зростання безробіття. Однак глибина, розмах цих процесів у Росії відрізняються дуже суттєво. У таблиці N 7-7 показано зміну обсягів промислового виробництва під час переходу до нової моделі управління економікою третьому рівні різних постсоціалістичних країн, а таблиці N 7-8 рівень інфляції (порівняльне усереднення індексів цін).

Таблиця N 7-7

--------------T----------T---------T---------T---------T---------------¬
¦ Страна ¦ 1990 ¦ 1991 ¦ 1992 ¦ 1993 ¦ Совокупное ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ % изменение ¦
¦ ¦ ¦ ¦ ¦ ¦ 1990-1993 ¦
+-------------+----------+---------+---------+---------+---------------+
¦ Болгария ¦ - 14,2 ¦ - 20,7 ¦ - 16,2 ¦ - 8,1 ¦ - 47,6 ¦
+-------------+----------+---------+---------+---------+---------------+
¦ Чехия ¦ - 3,3 ¦ - 22,3 ¦ - 10,6 ¦ - 5,3 ¦ - 36,4 ¦
+-------------+----------+---------+---------+---------+---------------+
¦ Эстония ¦ - 0,1 ¦ - 9,5 ¦ - 38,7 ¦ - 11,9 ¦ - 51,6 ¦
+-------------+----------+---------+---------+---------+---------------+
¦ Венгрия ¦ - 10,2 ¦ - 16,6 ¦ - 9,8 ¦ 4,0 ¦ - 21,7 ¦
+-------------+----------+---------+---------+---------+---------------+
¦ Латвия ¦ - 1,1 ¦ - 1,0 ¦ - 35,1 ¦ - 28,1 ¦ - 60,7 ¦
+-------------+----------+---------+---------+---------+---------------+
¦ Польша ¦ - 24,2 ¦ - 11,9 ¦ 3,9 ¦ 6,2 ¦ - 26,3 ¦
+-------------+----------+---------+---------+---------+---------------+
¦ Румыния ¦ - 19,0 ¦ - 20,4 ¦ - 21,8 ¦ 1,3 ¦ - 48,9 ¦
+-------------+----------+---------+---------+---------+---------------+
¦ Россия ¦ - 0,1 ¦ - 8,0 ¦ - 18,8 ¦ - 16,0 ¦ - 37,3 ¦
L-------------+----------+---------+---------+---------+----------------

Таблиця N 7-8

             --------------T-----------T------------¬
¦ Страна ¦ 1992 ¦ 1993 ¦
+-------------+-----------+------------+
¦ Болгария ¦ 85 ¦ 73 ¦
+-------------+-----------+------------+
¦ Чехия ¦ 11 ¦ 21 ¦
+-------------+-----------+------------+
¦ Эстония ¦ 1069 ¦ 55 ¦
+-------------+-----------+------------+
¦ Венгрия ¦ 23 ¦ 23 ¦
+-------------+-----------+------------+
¦ Латвия ¦ 951 ¦ 108 ¦
+-------------+-----------+------------+
¦ Литва ¦ 1021 ¦ 401 ¦
+-------------+-----------+------------+
¦ Польша ¦ 43 ¦ 35 ¦
+-------------+-----------+------------+
¦ Румыния ¦ 214 ¦ 314 ¦
+-------------+-----------+------------+
¦ Россия ¦ 1414 ¦ 905 ¦
+-------------+-----------+------------+
¦ Словакия ¦ 10 ¦ 23 ¦
+-------------+-----------+------------+
¦ Украина ¦ 1019 ¦ 10000 ¦
L-------------+-----------+-------------

Така болючість економічної перебудови пояснюється багатьма причинами, але вони є наслідком спрощенського підходу до принципів функціонування «ринкової» економіки. Нехтуючи всією складністю взаємодії економічних механізмів, які ми описували протягом усього нашого дослідження, «теоретики» перебудови зазвичай вважають, що достатньо звільнити «ринкові сили» у вигляді ціноутворення на основі попиту та пропозиції шляхом так званої лібералізації цін і «невидима» рука» зробить свою справу. Їх не бентежить відсутність ринкових механізмів у надрах планової економіки, повна невідповідність, а точніше відсутність законодавства, яке на користь функціонування економіки в ринкових країнах складалося століттями, відсутність зв’язків в економічних циклах на основі ринкових відносин, порушення економічних пропорцій у розвитку різних галузей економіки тощо .д. Лібералізація цін — панацея від усіх цих бід, універсальні економічні ліки, так вважають, на жаль, усі реформатори економіки в різних постсоціалістичних країнах, у тому числі й у Росії. Навіть термін спеціальний вигадали — «шокова терапія» ховаючи за медичними термінами свою економічну безпорадність у створенні умов для безболісного переходу від однієї моделі управління до іншої.

Що ж відбувається внаслідок такої «терапії»?

Насамперед після припинення контролю за цінами починають швидко зростати ціни на продукти харчування. Це закономірно, бо як ми показували в цій галузі народного господарства найнижчий рівень відносної додаткової вартості, а отже, і рентабельності. Саме тому сільське господарство у всіх розвинених країнах датується за рахунок державного бюджету. Лібералізація це датування виключає.

Зростання ціни товари першої необхідності природно викликає зростання зарплати, отже, і зростання ціни всі інші товари. Так запускається механізм інфляції.

Проте сама собою інфляції ще є причиною різкого спаду виробництва. Припинення втручання держави у регулювання потоку товарів веде до двох найважливіших причин, двох чинників визначальних швидкий спад виробництва, у промисловості. Вони виявляються внаслідок зміни системи розподілу доходів. Перший із цих чинників — об’єктивний чинник, що з дією основного закону розвитку товарного виробництва: випускати продукцію виробничого призначення здійснюється лише з допомогою абсолютної додаткової вартості, реалізованої як споживчих товарів.

Це означає, що економіка соціалістичних країн, у яких суб’єктивно було порушено пропорції між обсягами виробництва споживчих та виробничих товарів, після лібералізації цін, внаслідок саморегулювання на основі зазначеного закону, змушена буде скоротити виробництво засобів виробництва до обсягів, що визначаються рівнем абсолютної додаткової вартості. Будь-які спроби зберегти рівень виробництва засобів виробництва без підвищення абсолютної додаткової вартості призведе до зростання інфляції та системи взаємних неплатежів, з якими так довго і безуспішно «бореться» російська промисловість.

Становище посилюється штучним стримуванням рентабельності у промисловості та сільському господарстві за рахунок ідеологічного стримування рівня живої праці у технологічних циклах виробництва. У свою чергу підвищення рентабельності веде до зростання масового безробіття, до чого «реформатори» економіки постсоціалістичних країн зовсім не підготувалися, сподіваючись на ту саму «невидиму руку». Про масштаби необхідного підвищення рентабельності говорить досвід колишньої НДР, де зростання заробітної плати до відповідної рівню ФРН, після об’єднання країни вимагало швидкого підвищення рентабельності, що призвело до вивільнення за офіційними даними 17% робочої сили, а з урахуванням прихованого безробіття, становило 35% від числа зайнятих.

Другий фактор, що визначає спад виробництва – суб’єктивний фактор, пов’язаний з порушенням механізму перерозподілу доходів у сфері відтворення через відсутність механізму інвестицій, який може нормально функціонувати лише за умов створення відповідного законодавства. Припинення планового формування амортизаційних відрахувань у сфері виробництва споживчих товарів веде до «проїдання» амортизації, її переходу або в заробітну плату, або в нерозподілений дохід з подальшим використанням на користь споживання, що в кінцевому підсумку штучно знижує рентабельність, веде до підвищення цін та скорочення виробництва у сфері виробництва засобів виробництва, а й у сфері виробництва споживчих товарів.

Швидкому спаду виробництва сприяє і те, що лібералізація на всьому її протязі супроводжується інфляцією, яка «з’їдає» оборотні засоби підприємств, про що ми говорили у попередньому розділі.

Таким чином, «шокова терапія», лібералізація цін у плановій економіці породжує гіперспад виробництва, який на відміну від циклічних спадів в економіці розвинених країн, пов’язаних із надлишковим накопиченням грошових коштів, веде до швидкого зниження споживання у країнах, де і без того воно не знаходилося на високому рівні. Цей спад споживання своєю чергою веде до спаду виробництва споживчих товарів, отже до падіння абсолютної додаткової вартості.

Економіка починає келапсувати, антирозвиватися, скорочуючи етапність, тобто. припиняючи функціонування найскладніших товарів п’ятого, та був і четвертого етапів. У країні починається регрес, який може призвести до повного економічного розвалу, якщо держава не діятиме, сподіваючись на милість «невидимої руки».

Глибина економічної деградації країни природно залежить від величини перекосу у розвитку виробництва споживчих та неспоживчих товарів. У тих країнах, де виробництво засобів виробництва не перевищувало або трохи перевищувало виробництво засобів споживання, стабілізація може настати порівняно швидко, хоча і при зниженні рівня життя населення. У країнах із великим » перекосом » у структурі товарного виробництва, яких межі всього належить Росія, цей процес може закінчитися катастрофічно.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *