Шарль Монтеск'є - Завантажити безкоштовно
Химия

Шарль Монтеск’є — Завантажити безкоштовно


Завантажити реферат: Шарль Монтеск’є

Шарль Луї де Сектор барон де Лабред і де Монтеск’є народився в 1869 році в Лабред поблизу Бордо, головного міста департаменту Жиронда, на південному заході Франції. Належав до почесного феодального роду. У 1700-1711 роках Монтеск’є навчався в монастирській школі, де познайомився не лише з працями середньовічних схоластів, а й з творами античних авторів.

До 1729 року на адміністративних посадах у судових органах і водночас багато займається науковою роботою, обирається академіком Бордоської академії. Саме тоді посилено займається фізико-математичними науками.

З 1726 року Монтеск’є цілком віддається літературі та наукової діяльності в основному в галузі філософії, соціології, юриспруденції, мистецтва. Багато подорожує Західною Європою, деякий час живе в Англії. Все життя Монтеск’є – невпинна праця самоосвіти. Ще в юнацькі шкільні роки він жваво цікавився античною філософією та літературою. Прочитав у першотворі як основні праці класиків давньогрецької думки, а й велику літературу про них. По глибині та широті знань Монтеск’є – у першому ряду видатних діячів Просвітництва.

Перше за часом з найбільш значних творів Монтеск’є — «Перські листи», сатира, написана образно, цікаво та дотепно. Вони принесли Монтеск’є славу як художникові слова. Їх читали у придворних колах, аристократичних салонах, книжкових крамницях та на вулицях Парижа.

Критика світського суспільства, сповненого пихи від порожньої мішури своєї «цивілізованості», від якої невіддільні забобони, гніти церкви і влади, відірвана від життя вченість і мистецтво, що складається з риторичних славослів’їв, умовностей, крайньої манірності. Повна іронії, тонкої дотепності, сатира розворушила всі пласти абсолютистської монархії, її життя, культуру, звичаї, звичаї її підданих . Цією своєю працею Монтеск’є чимало сприяв краху абсолютизму.

У «Перських листах» Монтеск’є нещадно критикує абсолютистську Францію, передусім через те, що у ній погано живеться селянам і ремісникам, а я їх рахунок благоденствують панівні класи: «Щоб одна людина жила насолоджуючись, треба щоб сотня інших працювала без відпочинку.

Ці думки перегукувались із гаслами плебейських рухів 17 століття, проте сам Монтеск’є не робив безпосередніх революційних висновків зі своєї критики феодалізму. Він бачив порятунок для Франції у конституційній монархії за англійським образом.

Велике прогресивне значення мала філософсько — історична робота Монтеск’є «Роздуми про причини величина і падіння римлян».

У ній автор намагається довести на прикладі Римської імперії, що тільки там, де громадяни вільні і незалежні, де панують республіканські звичаї, суспільство у тих, хто успішно розвивається. У країнах, де громадяни відмовляються від вільнодумства і стають на шлях рабства, держава втрачає свою велич і, зрештою, зазнає поразки від внутрішніх і зовнішніх ворогів.

З книги слідував прямий політичний висновок: Народ Франції повинен назавжди покінчити з королівським деспотизмом і феодально-становими відносинами. У цій же книзі знайшли відображення історичні погляди Монтеск’є. Він відмовляється від теологічного розуміння історії, висуває положення про об’єктивну закономірність історичного процесу.

Вінцем усіх наукових та літературних праць Монтеск’є був твір «Про дух законів», над яким він працював 20 років. Ця праця складається з 31 книги з 20 і більше розділів. Тут Монтеск’є критикує глав. Тут Монтеск’є критикує феодально-релігійний підхід до суспільства та його закономірностей, викриває феодально-станову монархію, виступає проти реакційних династичних воєн. Основною методологічною посилкою автора є становище: «Принципи свої я вивів не зі своїх забобонів, а з самої природи речей».

Багато античних, середньовічних і пізніших соціологів виводили суспільні закони, виходячи з того чи іншого абстрактно-логічного постулату, а не з «самої природи речей», тобто не з реального історичного процесу.

Спроби Монтеск’є зрозуміти співвідношення між об’єктивними закономірностями природи та суспільства та законами, створюваними людьми, особливий інтерес до матеріальних умов життя суспільства мають глибоко прогресивний характер.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *