Реферат — Полісахариди — скачати безкоштовно

Крохмаль.

Крохмаль є головною запасною поживною речовиною. За складом він неоднорідний і є сумішшю декількох поліса-харидів. Всі вони утворюються з а — глюкози і відрізняються будовою ланцюга, числом залишків глюкози, що входять до їх складу.

У рослинах утворюється в результаті процесу фотосинтезу з утворюваної глюкози:

nС6Н12О6 —— ( С6Н10О5 )n + nН2О

Структурна формула крохмалю:

СН2ОН СН2ОН СН2ОН

Н О Н Н Н Н Н Н

Н Н Н

— ВІН Н —О— ВІН Н —О— ВІН Н —О—

Н ВІН Н ВІН Н ВІН

крохмаль

Отримання:

Одержують із картоплі, кукурудзи, рису. При цьому картопля подрібнюють, промивають водою, завись відстоюють і сушать.

Фізичні властивості:

Крохмаль – білий порошок, нерозчинний у холодній воді. У горячий набухає, утворюючи клейстер.

Хімічні властивості: 1. Гідроліз: протікає ступінчасто з поступовим розщепленням макро-

молекул.

( С6Н10О5 )n —— ( С6Н10О5 )m —— хС12Н22О11 —— nС6Н12О6

крохмаль дикстрини мальтозу глюкоза 2. Взаємодія з йодом — утворюється синя пляма. Використовується як метод визначення крохмалю в продуктах харчування.

Застосування: — є цінним продуктом харчування (для кращого засвоєння організмом крохмаль піддають дії високої температури), — продукт гідролізу крохмалю — патоку — використовують у кондитерській промисловості, — одержувані з крохмалю декстрини використовують як клею.

Целюлоза. (С6Н10О5) n

Ланцюжок целюлози має вигляд нитки, спіралеподібно закрученої навколо своєї осі і утримується в такому положенні водневими зв’язками гідроксилів залишків глюкози. макромолекули целюлози розташовуються в одному напрямку і утворюють волокна (льон, бавовна, коноплі).

У кожному залишку молекули глюкози містяться три гідроксильні групи.

Целюлоза є головною складовою оболонок рослинних клітин, утворюється в рослинах в результаті реакції форосин-тезу.

Найбільш чиста природна целюлоза – бавовняне волокно (до 98%), деревина хвойних дерев містить близько 50%.

Отримання:

Існує сульфітний спосіб отримання целюлози: подрібнену деревину в присутності розчину гідросульфіду кальцію Са (НSO3)2 нагрівають в автоклавах. При цьому способі целюлоу виділяють у порівняно чистому вигляді. Її промивають водою, сушать і переробляють у папір.

Фізичні властивості:

Целюлоза — волокниста речовина, нерозчинна у воді та органічних розчинниках. Розчиняється тільки в концентрованих соляної та фосфорної кислотах, в 72%-ної сірчаної кислоти, реактиві Швейцера (розчин солі їжі (II) в аміаку).

Хімічні властивості: 1. Гідроліз у присутності кислот з утворенням глюкози (реакція протікає східчасто):

(С6Н10О5) n + nН2О n ——- С6Н12О6

целюлоза глюкоза 2. реакція етерифікації — взаємодія з азотною кислотою у присутності сірчаної кісти:

СН2ОН

Н Н О

ВІН Н О + 3nНNО3 ——-

Н ВІН Н

целюлоза n

СН2О-NО2

Н Н О + 3nН2О

О-NО2 Н Н

Н О-NО2

тринітроцелюлоза n

Азотнокислі ефіри використовуються як вибухові речовини. — з оцтовою кислотою у присутності сірчаної кислоти з утворенням триацетатацелюлози:

Ацетати целюлози використовують у виробництві штучних волокон.

3. Розкладання целюлози під час нагрівання деревини без досту павоздуха.

При цьому одержують древесне вугілля, метан, метиловий (древісний) спирт, оцтову кислоту, ацетон та ін.

Застосування:

Целюлоза використовується для отримання кіноплівки, скипидару, древесного вугілля, оцтової кислоти, метану, метанолу, каніфолі, смоли, глюкози, кормових дріжджів, паперу, бездимного пороху та ін.

© Реферат плюс