Реферат - Заповідники - скачати безкоштовно
Химия

Реферат — Заповідники — скачати безкоштовно


Завантажити реферат: Заповідники

План реферату

Вступ

1. Передісторія освіти заповідників у Росії

2. Російські заповідники зараз

Вступ

Заповідники – зразки незайманої, дикої природи – по праву називають природними лабораторіями. Вони особливо потрібні нам зараз, коли ми повинні зрозуміти напрями змін природного середовища під впливом діяльності людини і знайти шляхи найбільш дбайливого та розумного використання її багатств.

Такі зразки необхідно було вдумливо та вміло обирати. І місця для наших заповідників знаходили найбільші знавці природи. Вони віддали багато років життя справі створення заповідників і вклали у нього любов до справи. Заповідники наші прекрасні, і викликають захоплення, у кого доводиться бувати там.

Виняткова роль заповідників у збереженні та відновленні рідкісних тварин, рослин, неповторних ландшафтів та ін. Заповідників природи. Завдяки діяльності заповідників деякі рідкісні тварини стали промисловими, вони дають нам нині хутро, лікарську сировину та ін цінну продукцію.

Багато російських географів, ботаніків особливо зоологів і мисливствознавців пройшли важку, але гарну школу в заповідниках. Чимало великих вчених нашої країни протягом десятиліть були співробітниками заповідників, а деякі й досі працюють у цих природних лабораторіях. Вдалині від культурних центрів і будь-якого комфорту, у дощ і завірюху або під сонцем пустель, що палають, вони добувають той первинний науковий матеріал, без якого неможливий рух уперед наукової думки. Найяскравіші та найцікавіші дослідження з екології звірів та птахів, були виконані в заповідниках.

Описи заповідників у переважній більшості ґрунтуються на роботах співробітників цих заповідників.

Для складання наукового прогнозу змін природного середовища надалі оцінки впливу різних форм людської діяльності на природні комплекси та відшукання методів найбільш раціональної експлуатації природних ресурсів виняткового значення набувають заповідних територій. І як зразки природних екосистем вони потребують комплексного дослідження. Очевидна необхідність мати зразки всіх основних екосистем і, отже, удосконалювати та розширювати заповідну мережу.

Це визначило швидке збільшення кількості заповідників останніми роками. За минулі 8 років організовано 25 заповідників та з’явилася нова для нашої країни форма заповідна – природні (національні парки).

Значення заповідних територій стало очевидним у глобальному масштабі. Національних (провінційних) парків і великих природних резервуарів, за списком ООН, було 1035, з яких організована за останні кілька років. Особливо швидке зростання заповідних територій відбувалося в країнах, що розвиваються.

Головним чином, на заповідних територіях, у тому числі й у деяких наших заповідниках, були поставлені роботи з міжнародної біологічної програми. Дуже примітно, що з висновків МБП прийнятий під час обговорення підсумків роботи говорив, що постановка досліджень будь-якої великої екологічної проблеми сучасності немислима без аналізу процесів, що відбуваються на заповідних територіях. Зокрема, розробка методу управління процесами в антропогенних екосистемах (поля, пасовища, мистецтв. лісу та ін.) та відшукання прийомів підвищення їх біологічної продуктивності неможливі без пізнання законів, що діють у природних, недоторканих в екосистемах, що охороняються. У зв’язку з цим нова програма ЮНЕСКО “Людина та біосфера” надає заповідникам виняткового значення.

Російські заповідники з першого моменту їх створення призначалися «виключно для вирішення наукових та науково-технічних завдань країни». У цьому специфіка і принципова відмінність заповідників від інших форм територій, що охороняються, як у нас, так і за кордоном.

При організації мережі радянських заповідників в основу були покладені наукові принципи, що не втратили свого значення і нині.

Сутність заповідників:

?? Вибираються під заповідники території найменшою мірою змінено під впливом господарську діяльність людини

?? Природні комплекси заповідників включали рідкісні види тварин та рослин (або рідкісні екосистеми)

?? Заповідники були зразками ландшафтно-географічних зон

?? Території заповідників були достатні для забезпечення саморегуляції природних процесів, що відбуваються.

?? Насамперед заповідалися “еталони” тих ландшафтів, яким загрожувала небезпека зникнення.

Не менш чудово і те, що радянські і те, що Російські заповідники для виконання свого завдання еталонування природного ходу природних процесів завжди проводили безперервні стаціонарні дослідження, для забезпечення яких мали свій постійний штат науковців.

1. Передісторія освіти заповідників у Росії

Розпад феодалізму та розвиток капіталізму в Росії спричинили за собою майже нічим необмежене, безладне та масове винищення лісів, звірів, птахів та риб. Закон про полювання 1892р. захищав лише права землевласників, але був вкрай недосконалим з погляду охорони навколишнього середовища, зокрема звірів та птахів.

Катастрофічне зменшення чисельності багатьох видів тварин, як і і різке скорочення площі лісів, стало очевидним у Росії початку XX століття. Бобри, соболі, калани, лосі та багато інших хутрових та промислових звірів стали рідкістю. Все менше і менше ставало водоплавної та особливо степової дичини.

У цей час заповідників у Росії не було, і вона помітно відстала у справі охорони навколишнього середовища від багатьох передових країн Західної Європи та Америки.

Створене становище викликало рух за охорону природи, необхідність якої стала очевидною для вчених, багатьох освічених людей і найпрогресивніших громадських людей та державних діячів. Наприкінці минулого століття В.В. Докучаєв одним з перших звернув увагу на виняткову важливість вивчення цілинних заповідних степів для практичних цілей їх правильного використання.

Так, у 1882 році з ініціативи місцевого самоврядування було організовано заповідник у районі Кронцуой бухти та на півострові Асачі на Камчатці. У 1898 р. Ф. Е. ФальцФейн створив приватний заповідник на півдні України. Широке рух з охорони навколишнього середовища почалося Росії у 1905-1906 гг. з ініціативи московського суспільства випробувачів природи.

2. Російські заповідники зараз

Основне завдання заповідників полягає у найсуворішій охороні еталонів дикої природи відповідної зони та ландшафтів для порівняння та аналізу тих змін, які вносить у природу людина. Необхідно пам’ятати, що збереження всіх видів тварин і рослин, що мешкають на землі, має важливе наукове та практичне значення. Це той дорогоцінний генетичний фонд, який може виявитися вкрай необхідним для людства.

Оберігаючи лісові масиви, що мають водоохоронне, ґрунтозахисне або кліматичне значення, відновлюючи та збільшуючи чисельність цінних звірів та птахів, а також охороняючи місця линяння та зимівлі водоплавних птахів та нерестовищ риб, заповідники виконують великі народногосподарські завдання.

Заповідники стали резервуарами рідкісних тварин та рослин. Тільки завдяки заповідникам вдалося зберегти такі ендемічні та реліктові рослини, як фламінго, біла чапля, турач, зубр, кулан, плямистий олень, горал, бобр, вихухоль, калан, котик та багато інших.

Заповідниками вже досягнуто значних успіхів щодо відновлення чисельності та розширення ареалу багатьох тварин, які в недавньому минулому стояли на межі повного знищення. У перші роки організації заповідників, їх завдання та напрямок роботи часто визначалися як резерви особливо цінних тварин, охорона та вивчення яких були центральним питанням. Так, Воронезький називався бобровим, Хоперський — вихухолевим, Брагінський — соболиним, Кандаласький — гагачим і т.п. Пізніше вони стали комплексними.

Наші потреби зростають, і від природи ми беремо дедалі більше. Тому необхідно забезпечити поповнення природних ресурсів за принципом розширеного відтворення. У цьому головне завдання охорони навколишнього середовища сьогодні. Таким чином, охорона природи з економічної точки зору є управління природними ресурсами, що забезпечує їх розширене виробництво.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *