Химия

Джон Кейнс — Завантажити безкоштовно


Завантажити реферат: Джон Кейнс

Джон Мейнард Кейнс 1883 — 1946 р.р.

В історії економічної науки ім’я Джона Мейнарда Кейнса стоїть у ряді вчених, які справили найбільше впливом геть розвиток сучасного їм суспільства. Кейнс став знаменитий і шанований ще за життя, а запеклі суперечки з приводу його поглядів не вщухають і сьогодні.

Економічна теорія Кейнса стала прямою відповіддю на найбільш болючі питання ринкової економіки ХХ століття.

Наприкінці 20-х на початку 30-х економіку США вразила глибока криза. Ця криза охопила не тільки американську економіку — європейські країни теж були піддані кризі. У Європі ця криза почалася навіть раніше, ніж у США.

У Англії, наприклад, обсяг промислового виробництва, за 1929 – 1933 гг. скоротився майже на чверть, виробництво чавуну впало вдвічі, а суден — традиційної англійської продукції — у вісім разів!

Керівники та економісти провідних країн світу гарячково шукали способи виходу із кризи. Такий вихід запропонував їм Кейнс, опублікувавши в 1936 році книгу «Загальна теорія зайнятості, відсотка та грошей», що стала відразу знаменитою.

Шлях Кейнса до цієї книги був довгим і наповненим різними подіями.

«Потомственний» вчений-економіст (його батько був професором економіки), він ніколи не обмежував своїх інтересів «чистою» наукою. Його завжди тягнуло до практичної діяльності, якою він займався все своє життя з великим успіхом.

Керуючи фінансами Королівського коледжу в Кембриджі, він зумів так ними розпорядитися, що забезпечив коледжу значний дохід.

Кейнс успішно вів свої особисті фінансові справи. Операції з іноземною валютою зробили його досить багатою людиною. Зароблений стан дозволив йому, зокрема, займатися підтримкою класичного балету. Чималу роль цьому зіграла його дружина — відома російська балерина Лопухова. Довелося Кейнсу очолювати приватні фірми: страхову, та був і інвестиційну компанії.

Визнанням ділової та наукової репутації Кейнса стало його призначення одним із директорів Англійського банку (національного банку країни), а потім присвоєння йому королевою титулу лорда – пера Англії. Ця нагорода стала визнанням його величезних заслуг перед Великобританією, якою він вірно служив до самої смерті, викликаної жахливим навантаженням через численні урядові, міжнародні та наукові обов’язки, які він виконував на межі своїх сил.

Проте в історію Кейнс увійшов не як банкір, валютний ділок, урядовець чи меценат балету. Його слава пов’язана з новим поглядом на роль держави в економіці.

Кейнс та його послідовники — наукова школа кейнсіанців — дійшли висновку, що на нинішньому етапі розвитку ринкової економіки держава має відігравати більш активну роль. Ця роль полягає у заохоченні розвитку економіки та попиту за допомогою фінансових інструментів.

Кейнс стверджував, що держава може впоратися з економічними кризами. Йому необхідно керувати тими економічними важелями, тими змінними господарськими величинами, “які можуть перебувати під свідомим контролем чи керівництвом центральної влади у тій реальної системі, де ми живемо”.

Найважливішим таким важелем, такий «змінної» Кейнс вважав гроші, оскільки вони «є сполучною ланкою між сьогоденням і майбутнім». Ухопившись за цю ланку, держава може “притягнути” до цього той варіант майбутнього розвитку економіки, який бажаний для країни. У цьому випадку гроші можуть стати «підбадьорюючим напоєм, що стимулює розвиток економічної системи». Рецепт цього «бадьорого кейнсіанського напою» — ціни і доходи, які постійно зростають, але помірно, що розширює рамки ринку і дозволяє нарощувати обсяги виробництва, а також скорочує безробіття.

Кейнс рекомендував активне вкладення державних коштів у економіку для стимулювання її розвитку через підвищення «ефективного попиту», причому без зростання державної власності.

Ідеї ​​Кейнса набули широкого поширення і активно використовувалися практично.

Навіть не у всьому підтвердившись, вони допомогли багатьом розвиненим країнам створити у другій половині ХХ століття нові механізми регулювання ринкової економіки, що запобігають кризам, подібним до депресії 30-х років.

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *