Визначення хлоридів у стічних водах.
Химия

Визначення хлоридів у стічних водах.


Завантажити реферат: Визначення хлоридів у стічних водах

Виконавець: Жидкова Люба

План реферату

1. Введення
2. Метод визначення.
3. Обчислення результатів определений.
4. Вимоги безпеки.
5. Апаратура та реактиви.
6. Відбір та зберігання проб.
7. Визначення точної концентрації.
Список використаної літератури.

Вступ

Хлориди відносяться до головних іонів, вміст яких у річкових та озерних водах коливається від частки міліграмів до грамів у літрі; у морських та підземних водах концентрація хлоридів вища – до перенасичених розчинів та розсолів.

Основними джерелами надходження хлоридів у водні об’єкти є солоносні відкладення, магматичні породи, до складу яких входять мінерали, що містять хлор (хлорапатит, содоміт та ін), вулканічні викиди, засолені ґрунти, з яких вони вимиваються атмосферними опадами. Набагато більша кількість хлоридів потрапляє у воду з промисловими та господарськими стічними водами.

Хлориди у питній воді не схильні до утворення іонних пар. Вони мають високу міграційну здатність, що обумовлено гарною розчинністю їх у воді, слабко виражені здатністю до сорбції суспензіями і донними відкладеннями і практичною відсутністю накопичення водними організмами.

Підвищені концентрації хлоридів погіршують смакові якості води, роблячи її непридатною для питного водопостачання, а також зменшує або повністю виключає можливість використання для технічних і господарських цілей та зрошення сільськогосподарських територій. Для водних об’єктів рибогосподарського призначення гранично допустима концентрація (ГДК) хлоридів – 300 мг/дм3, для об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового призначення ГДК – 350 мг/дм3.

Хлориди відносяться до стійких компонентів водного середовища; проби призначені визначення хлоридів не консервують.

Перед виконанням визначення хлоридів у пробі води невідомого складу слід провести якісну оцінку їхнього вмісту. Для цього до 5 см3 аналізованої води додають 3 краплі 10% розчину AgNO3 і перемішують. Про вміст хлоридів судять за інтенсивністю помутніння проби (таблиця 1).

Залежно від передбачуваного вмісту хлоридів вибирають методику аналізу та обсягу аналізованої проби (таблиця 1).

Таблиця 1.

Якісна оцінка вмісту хлоридів у воді та рекомендований для тестування обсяг проби води.

Характер помутніння проби

Орієнтовний вміст хлоридів у воді (мг/дм3)

Об’єм аналізованої проби (см3)

Слабка каламут

1-10

100

Сильна каламут

10-50

100

Плаваючі пластівці

50-100

100

Осідають пластівці

100-250

100

Білий об’ємний осад

250-800

50

більше 800

£25

2. Метод визначення.

Визначення засноване на утворенні важко розчинного осаду срібла хлориду при додаванні розчину нітрату срібла до аналізованої води. Після повного осадження хлоридів надлишок іонів срібла реагує з індикатором-хроматом калію-з утворенням червонувато-оранжевого осаду хромату срібла. Тестування проводять у нейтральному або слабо лужному середовищі (рН 7-10), оскільки в кислому середовищі не утворюється хромат срібла, а в сильно лужному можливе утворення оксиду срібла Ag2o. Заважаючий вплив на визначення хлоридів можуть надати: висока кольоровість, каламутність, сірководень та сульфіди, сульфіти, тіосульфати, ціаніди, карбонати (понад 100 мг/дм3), фосфати (понад 25 мг/дм3), аміак (більше 5 мг/. Точному знаходженню точки еквівалентності заважає також високі (понад 10 мг/дм3) концентрації металів-свинцю, заліза та інших.

Усунути або значно зменшити вплив всіх речовин, що заважають, при високому вмісті хлоридів можна шляхом розведенням проби; якщо ж вміст хлоридів невеликий (що малоймовірно для забруднених вод), для усунення впливу, що заважає, слід застосувати спеціальні прийоми.

Мутність усувають фільтруванням проби, кольоровість – пропусканням проби через колонку з активованим вугіллям чи сорбцією на гідроксиді алюмінію.

3. Обчислення результатів определений.

Масову концентрацію хлоридів у аналізованій воді знаходять за формулами:

Визначення хлоридів у стічних водах. або
Визначення хлоридів у стічних водах.

де Сх або Схе – масова концентрація хлоридів у воді, мг/дм3 чи моль/дм3 еквівалента відповідно.

V-об’єм розчину нітрату срібла, витраченого на тестування аналізованої проби, см3;

V хол-об’єму розчину нітрату срібла витраченого на тестування проби, см3.

С – концентрація розчину нітрату срібла, моль/дм3 еквіваленту.

V1- обсяг проби води, взятої для тестування, см3.

Cx=Визначення хлоридів у стічних водах.

ГДК сол.Н2О=11000

4. Вимоги безпеки.

При виконанні визначень масової концентрації хлоридів у пробах природних та очищених стічних вод дотримуються вимог безпеки, встановлені в «Правилах з техніки безпеки при виробництві спостережень та робіт на мережі Держкомгідромету», А., Гідрометеоиздат, 1983 рік, або в «Інструкції з техніки безпеки для гідрохімічних лабораторій органів з регулювання та охорони вод» М., 1975.

За ступенем впливу на організм шкідливі речовини, що використовуються при виконанні визначень, належать до 2, 3, 4 класу небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.007.

Вміст шкідливих речовин, що використовуються в повітрі робочої зони, не повинен перевищувати гранично допустимих концентрацій відповідно до ГОСТ 12.1.005.

5. Апаратура та реактиви.

Реактиви:

А) вода дистильована за ГОСТ 6709

Б) хромат калію за ГОСТ 4459, ч. д. а

В) нітрат срібла за ГОСТ 1277, ч. д. а.

Апаратура:

А) лійка лабораторна за ГОСТ 25336

Б) колби мірні не нижче за другий клас точність за ГОСТ 1770

Місткістю 50 см3 2

В) бюретка не нижче за другий клас точності за ГОСТ 20292

місткістю 25 см3 -1

Г) піпетка з однією відміткою не нижче 2 класу точність за ГОСТ 20292

місткістю 5 см3 -1

Д) піпетка градуйована не нижче за другий клас точності за ГОСТ 20292

місткістю 1 см3 -2

Е) колби конічні за ГОСТ 25336

місткістю 250 см3 -2

6. Відбір та зберігання проб.

Відбір проб проводиться у відповідності до ГОСТ 171.5.05. Проби поміщають у скляний або поліетиленовий посуд. Перед визначенням фільтрують через мембранний фільтр 0,45 мкм, очищеною кип’ятінням у дистильованій воді. Допустиме використання паперових фільтрів «синя стрічка». При фільтруванні через будь-який фільтр слід відкинути перші порції фільтрації.

Хлориди є одним із найбільш стійких компонентів, тому визначення модно проводити після виконання аналізу менш стійких сполук. Проби не консервують, зберігають за кімнатної температури.

6.Приготування розчинів та реактивів.

Розчин хромату калію, 10% 50г K2CrO4 зважують на технічних вагах, розчиняють у 150 см3 дистильованої води, додають для видалення хлоридів 10% розчин AgNO3 до появи слабкого червонувато-оранжевого осаду, дають відстоятися протягом доби і потім фільтр . До фільтрованого розчину додають 300 см3 дистильованої води та перемішують. Зберігають у склянці із темного скла 3 міс.

Робочий розчин нітрату срібла з концентрацією еквіваленту 0,05 моль/дм3.

8,49 г AgNO3 розчиняють у дистильованій воді в мірній колбі місткістю 1 дм3 доводять до мітки і перемішують. За наявності каламуті розчин відстоюють протягом декількох днів і потім сифонують прозору рідину. Зберігають у склянці із темного скла.

Точну концентрацію розчину визначають тестуванням стандартного розчину натрію хлориду не рідше 1 разу на місяць.

7. Визначення точної концентрації.

Для визначення точної концентрації робочого розчину нітрату срібла з концентрацією 0,05 моль/дм3 еквівалента в конічну колбу місткістю 250 см3 поміщають піпеткою 10 см3 стандартного розчину натрію хлориду, додають 90 см3 дистильованої води і 1 см3 розчину хром. Ретельно перемішують і титрують розчином нітрату срібла з концентрацією еквівалента 0,05 моль/дм3 до появи червонувато-оранжевого осаду. Титрування повторюють 2-3 рази і при хлориді натрію, додають 90 см3 дистильованої води та 1 см3 розчину хромату калію. Ретельно перемішують і титрують розчином нітрату срібла з концентрацією еквівалента 0,05 моль/дм3 до появи червонувато-оранжевого осаду. Титрування повторюють 2-3 рази і за відсутності розбіжності в обсягах розчинів AgNO3 більше 0,05 см3 за результат приймають середню величину. Одночасно виконують холосте визначення, використовую для титрування 100 см3 дистильованої води.

Список використаної літератури.

  1. Керівний документ «Методичні вказівки. Аргентометричне визначення хлоридів у водах».
  2. А. П. Крешков «Основи аналітичної хімії»

© Реферат плюс



Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *